"На війні загинув наш земляк, старший лейтенант Михайло Кирильчук", – саме з такими заголовками на початку листопада 2022 року ЗМІ поширили цю сумну звістку з посиланням на Барську міську раду. Знайти першоджерело цього повідомлення уже неможливо – його видалили. Але, щонайголовніше, загинув боєць у Львові. За обставин, які дивують, і що дивує ще більше – обставин, які досі не змогли остаточно встановити правоохоронні органи.
До 24 Каналу звернулась дочка військового Анастасія Кирильчук. Цей матеріал буде про історію, у якій поки більше відкритих запитань аніж стверджень, та водночас про героя, який вирушив боронити нашу державу від ворога, був готовий віддати своє життя Україну, але загинув в тилу – за сотні кілометрів від лінії фронту.
Та ні в кого нема остаточної відповіді, чому так сталось.
Як все було очима рідних
Михайло Михайлович Кирильчук відійшов на той світ у 57 років. Він знав, що таке війна ще до 24 лютого 2022 року. Вояк захищав нашу державу від агресора в часи АТО, упевнено тримав зброю в руках та дослужився до звання старшого лейтенанта. Отримавши повістку 26.10.2022, він одразу прийшов на поріг ТЦК у своєму рідному місті Бар, що на Вінниччині. Після цього з товаришами вирушив у Львівську національну академію Сухопутних військ на додаткову комісію.
Як розповідає донька захисника, востаннє рідні мали з ним зв’язок вранці наступного дня близько 11:35. Тоді військовий повідомив, що не пройшов обстеження, тому прямує найближчим часом додому. Власне, уже ввечері можна було почути з трубки телефона: "Абонент поза зоною".
Учасник АТО, військовий Михайло Кирильчук / Фото зі місцевих ЗМІ міста Бар
Три дні близькі Михайла чекали, після чого звернулись до Барського центру комплектування. Там їм відповіли, що вояк, знепритомнівши, впав і перебуває у військовому шпиталі. Де саме, рідним сказали лише 3 листопада. Майор Торнопольський Олег Володимирович особисто повідомив, що Кирильчук уже 6 ніби-то день і ніч перебуває в лікарні, і не деінде, а у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону Львова. Щонайважливіше, у реанімаційному відділенні.
ТЦК вже на шостий день сказали, що він в комі, але відговорювали, казали нам не їхати. Потім стверджували, що нас туди не пустять. Вони не хотіли, щоб ми їхали,
– розповіла нам Анастасія, дочка Кирильчука.
Уже 4 листопада ввечері сестра Михайла Кирильчука разом зі своєю донькою, племінницею Михайла, вирушила до Львова. Анастасія Кирильчук стверджує, що рідні приїхали до медзакладу уже наступного дня близько 07:00. Коли медики почули прізвище пацієнта, відповіли, що буцімто такої людини у них немає.
Спочатку, коли назвали ім'я, прізвище тата, спитали, чи є такий, – то в лікарні одразу сказали, що такого немає… Потім все-таки повідомили, однак не говорили про те, що він помер,
– ділиться Кирильчук.
У відповідних документах вказано, що Михайло Михайлович Кирильчук перестав дихати близько 05:00, 5 листопада. Уже через 44 хвилини лікарі констатували його смерть. Тож у рідних військового виникло запитання: чому цю інформацію їм не повідомили, одразу, коли вони приїхали? Чому центр комплектування відмовляв їх від того, аби вони вирушили до Львова.
Кирильчук разом зі своєю ще маленькою донькою Анастасією / Фото з місцевих ЗМІ міста Бар
То як загинув військовий
Згідно з офіційною версією, яку повідомили близьким захисника, на території Львівської національної академії Сухопутних військ він впав зі сходів, коли знепритомнів. Однак разом з тим правоохоронці відкрили справу за статтею про вмисне вбивство. Уже понад рік, від листопада 2022 року, її доля та скерування до суду під великим питанням.
Розумієте, я і консультувалася з адвокатами, і всі говорять, як один, що це не було просте падіння. Тож, якби справді, як вони казали, він впав з другої сходинки, то він би не отримав такі серйозні травми,
– наголошує донька бійця.
У судово-медичній експертизі зафіксовано такі ушкодження на тілі військового:
- набряк головного мозку;
- перелом кістки черепа;
- крововилив у речовину головного мозку;
- відкрита черепно-мозкова травма;
- травма внаслідок контакту з тупим предметом;
- зламана рука, синяк під оком та розбита губа.
Ми написали запит у Вінницький ТЦК, який проводив службове розслідування за фактом смерті Кирильчука. Фактично з відповіді зрозуміло, що усі ці травми та ушкодження нібито є наслідком нещасного випадку, якщо не прикрого збігу обставин.
За результатами розслідування встановлено, що смерть наступила внаслідок травми, яку було здобуто через власну необережність. Службове розслідування проводилось Жмеринським РТЦК та СП,
– йдеться у відповіді.
Крім того, містом ширились чутки стосовно того, що у Кирильчука був конфлікт з кимось з військових дорогою до академії. Чи правда це, ми не можемо стверджувати стовідсотково. В той самий час в Жмеринському ТЦК навідріз запевняють, що інформація про можливий конфлікт за участі Кирильчука не була ніким підтверджена.
Відповідь Вінницького обласного ТЦК і СП та інформаційний запит / 24 Канал
Ще більше ця ситуація видається підозрілою, якщо зважати, що Барська міська рада спершу повідомляла про загибель Кирильчука внаслідок російської агресії. Зрештою це може бути просто технічна помилка, спричинена комунікаційними труднощами. На запит 24 Каналу в мерії міста Бар відповіли, що отримали інформацію стосовно військового від центру комплектування.
Повідомлення Барської міської ради та ЗМІ про смерть Кирильчука / 24 Канал
Додамо, що у Львівській національній академії сухопутних військ констатували: не можуть нічого сказати про обставини смерті Кирильчука, оскільки це компетенція відповідних правоохоронних органів. Крім того, службове розслідування проводив ТЦК, а не заклад вищої освіти, оскільки військовослужбовець не був, скажімо, призначений на посаду академії чи зарахований до списків її особового складу.
У Національній академії відсутні документи про обставини прибуття і травмування Кирильчука М. М., а також розслідування за цим фактом,
– зазначено в листі.
Відповідь Національної академії сухопутних військ у Львові на інформаційний запит / 24 Канал
Що (не) роблять правоохоронці
Журналісти 24 Каналу зв'язалися зі слідчим Довгополим Максимом, що працює у Франківський районному відділі поліції Львова та веде цю справу. Правоохоронець повторював, що коментарів не дає, але все-таки відповів на ряд важливих запитань.
Насамперед – досудове розслідування триває. Поки у поліції немає достатньо доказів, аби закрити цю справу чи скерувати її до суду. Відтак, немає доказів стверджувати: це було умисне вбивство чи нещасний випадок.
Чому за понад рік немає прогресу? За словами Довгополого, військові, які того дня разом з Михайлом Кирильчуком були в академії, згодом вирушили під Бахмут в Донецькій області.
Достатньо доказів ще немає. Досудове розслідування на цей час проводиться. Якби в мене було достатньо доказів, ця справа була б скерована до суду… Люди, які з ним (Кирильчуком – 24 Канал) проходили службу, вони зараз перебувають на Сході України, вони воюють. Вони теоретично не можуть приїхати до мене, так само як і я теоретично не можу доїхати до них,
– відповів слідчий.
Водночас поліцейський заперечив інформацію центру комплектування про те, що на допити їх ніхто не викликав: "Ну, як не викликали, якщо я сам особисто спілкувався з людьми та викликав їх? Були допити, є в справі допити".
Щонайголовніше питання, яке нам вдалось поставити поліцейському: чи пропонував йому хтось хабар за те, аби ця справа нерухомо лежала більш як рік та згодом все-таки зам'ялась.
Ні. Поліція хабарів не бере,
– лаконічно відповів Максим Довгополий.
Підсумки: чого слід очікувати
Важко осягнути, що відчувають рідні загиблого військового Михайла Кирильчука. Певні факти можуть вказувати на те, що все-таки це було умисне вбивство, а не просто нещасний випадок – "падіння зі сходів". Як зрозуміло зі спілкування з поліцією, правоохоронні органи не можуть назбирати достатньо доказів для скерування справи до суду, оскільки колеги Кирильчука воюють на Сході України. Фізичний допит за таких обставин видається неможливим.
Звісно, найпозитивнішим фіналом у цій історії буде судовий вирок можливому вбивці, саме на нього щиро сподівається 24 Канал. Україна і так щодня втрачає найкращих у війні з агресивним та жорстким ворогом. Всередині нашої держави ми повинні бути єдиними у розумінні того, що кожне людське життя важливе, а справедливість має наздогнати усіх кривдників, які порушують закон та паплюжать долі інших.
Зрештою, ми хочемо, аби рідні Михайла Кирильчука спали спокійно. І вічна пам'ять Герою.