У Києві пройшла церемонія прощання з екскомандиром добробату ОУН Миколою Коханівським

Смерть 53-річного військового, рядового солдата 125 бригади ЗСУ, підтвердили лише у серпні. Сталося це після того, як вдалося забрати його тіло з поля бою та провести впізнання. 

Дивіться також "Витягував із самого пекла своїх побратимів": на фронті загинув боєць Тарас Гондз із Тернополя

Коханівський був борцем за національні інтереси України ще з 2003 року

Справжнє ім'я воїна – Микола Діоба. Він був за фахом газоелектрозварювальником і пройшов шлях від простого працівника на ринку до командира добровольчого батальйону.

У 2003 році він переїхав до Києва та став відомим як борець за національні інтереси України. А у 2004 році під час Помаранчевої революції він здобув публічне визнання: тоді Коханівський очолював виборчу комісію в Єнакієвому та зміг забезпечити чесний перебіг голосування та уникнути фальсифікацій.

Полеглий воїн був противником радянської спадщини. Так, у 2008 році він розбив у Києві пам'ятник одному з організаторів ВЧК та Голодомору Григорію Петровському. За це проти нього відкрили першу кримінальну справу.

Відстоював ідеали свободи Коханівський і під час Майдану. Він брав участь у боях на вулиці Грушевського та Інститутській. За час революції він був поранений 8 разів.

Військовий шлях воїна розпочався саме у цей час. Він заснував і очолював Першу Київську сотню ОУН імені Коновальця. А коли почалася російсько-українська війна на Сході, він сформував добровольчий батальйон "ОУН", який брав участь у багатьох ключових боях, зокрема, обороняв Донецький аеропорт, брав участь у штурмі Савур-Могили, тримав оборону села Піски на Донеччині.

На посаді командира добровольчого батальйону "ОУН" Коханівський перебував до серпня 2016 року. Після себе він призначив командиром батальйону свого першого заступника з бойової частини – друга "Івана".

У 2016 році "Добровольчий Рух ОУН" проводив масові акції проти "Сбербанку Росії" та "Альфа-банку". Водночас під атаками були штаби та офіси прокремлівських діячів у Києві. А у 2018 році він здійснив погром будівлі ''Росспівробітництва'' у Києві та розбив вікна в будівлях "Сбербанку" та "Альфа-банку", що розташовувались поряд. Також активісти у 2016 році зупиняли так звану мирну ходу Московського патріархату на Київ, називаючи відповідних попів агентами російських спецслужб.

У 2020 році Миколі Коханівському за погроми у Києві присудили два роки обмеження волі з відтермінуванням в один рік. Суд відхилив клопотання російських банків щодо виплати компенсації понад 1 мільйон гривень.

Коханівський брав участь у бойових діях і після 24 лютого 2022 року. Він служив як рядовий у підрозділі Сил оборони України.

За всі роки боротьби він здобув низку нагород:

• Знак народної пошани "Орден Єдність і Воля" (2014 рік);
• Медаль Степана Бандери або 100-річчя провідника ОУН (2015 рік);
• Бойова відзнака Добровольчого батальйону ОУН (2016 рік);
• Медаль УПЦ КП "За жертовність і любов до України".

У Києві пройшла церемонія прощання із Миколою Коханівським / Фото "РБК-Україна