Про це пише NewScientist та Ars Technica з посиланням на українських військових та виробників дронів.

Дивіться також Росіяни використовували кафе й бібліотеки: ЗСУ знищили 6 ворожих точок злету дронів у Покровську

Як працюють автономні бойові дрони?

Український розробник безпілотників Олександр Кохановський, генеральний директор української компанії-виробника дронів Aero Center, розповів в інтерв'ю NewScientist, що випробування автономного бойового дрона відбулося близько двох років тому в районі Бахмута та Часового Яру під час одного з українських контрнаступів.

Для тесту використали 10 квадрокоптерів із режимом Terminator, які після запуску самостійно долали відстань до визначеного району та починали пошук цілей за допомогою штучного інтелекту.

Особливістю цих безпілотників було те, що після старту люди повністю втрачали контроль над ними.

Ми просто запускали їх і знали, що все буде знищено. Все, що буде знайдено в цій конкретній зоні, буде ліквідовано. Зв'язку з дроном немає взагалі, ви не бачите відео, нічого. Все, що він бачить, буде нівельовано,
– розповів Кохановський.

Після завершення місії до району польоту відправили звичайні дрони під керуванням операторів, щоб перевірити результати. За словами розробника, на місці виявили загиблих російських військових та знищену техніку.

"Пара солдатів, одна вантажівка", – описав результати випробування Кохановський.

Водночас ні відеозаписів атаки, ні інших доказів безпосередньої роботи автономних дронів оприлюднено не було. Висновки зробили на основі огляду місцевості після завершення операції.

Чому цю технологію так і не впровадили?

Як зазначають New Scientist та Ars Technica, цей експеримент так і залишився одноразовим. Причина – чинні правила, які фактично забороняють використання штучного інтелекту для ухвалення остаточного рішення про ураження цілі.

Сьогодні українські військові активно використовують елементи автономності в безпілотниках: автоматичне наведення, розпізнавання об'єктів, супровід цілей та навігацію в умовах роботи російських систем радіоелектронної боротьби. Однак фінальне рішення про удар має ухвалювати людина.

Це підтвердив майор 21-го окремого полку безпілотних систем 3 армійського корпусу Данило Положухно розповів, що його солдати використовують напівавтономні системи керування, але в процесі завжди присутня людина.

Ці системи та платформи безпілотників здатні автоматично захоплювати та відстежувати цілі, а також автономно керувати собою протягом останніх метрів підльоту, що допомагає спростити роботу операторів. Однак ми не використовуємо повністю автономні безпілотні літальні системи, які самостійно вибирають та вражають цілі без будь-якої участі оператора,
– каже Положухно.

За його словами, навіть найсучасніші українські безпілотники лише допомагають операторам, але не замінюють їх.

В Ars Technica, своєю чергою, звертають увагу, що війна в Україні стала одним із головних каталізаторів розвитку військового штучного інтелекту. Через активне застосування російських засобів РЕБ сучасні дрони дедалі частіше змушені самостійно орієнтуватися в просторі, шукати маршрут до цілі та розпізнавати об'єкти.

За оцінками експертів, саме завдяки таким технологіям ефективність українських безпілотників за останні роки суттєво зросла.

Втім повністю автономна зброя досі викликає гострі суперечки. Критики попереджають про ризики помилкових ударів, ураження цивільних та відсутність людської відповідальності за рішення про вбивство.

Показово, що навіть сам Кохановський нині працює над системами автоматичного перехоплення російських дронів типу "Шахед", але українські правила все одно вимагають, щоб на фінальному етапі рішення про атаку підтверджувала людина.

Я б дуже хотів,
– відповів розробник на запитання журналістів про можливість повністю автономного застосування таких систем у майбутньому.

Попри стрімкий розвиток технологій, більшість військових і експертів сходяться на тому, що людина поки що залишається останньою ланкою в ухваленні рішень про застосування смертельного удару.