Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан пояснив 24 Каналу, що завдавати ударів по самих пускових установках – аби запобігти пуску балістики – майже неможливо. І на це є одразу кілька причин.

Дивіться також Росіяни змінили тактику: як окупанти використовують балістику проти України

Чому ЗСУ не знищують пускові установки?

Після чергових балістичних обстрілів у мережі виникло запитання, чому Сили оборони не завдають превентивних ударів по пускових установках балістичних ракет та російських екіпажах. На жаль, провернути подібну атаку вкрай складно.

Повністю знищити установку балістичних ракет для нас зараз майже неможливо. Річ у тім, що це не статична пускова установка, а мобільний комплекс. Вони постійно рухаються, вирахувати точку пуску фактично нереально. Вона завжди закрита, її знає лиш командир. Навіть екіпаж не завжди знає, куди їде, точки пусків можуть міняти і на ходу,
– пояснив Роман Світан.

Google Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

До того ж самі пускові установки дуже цінні для росіян. Їхнє виготовлення є дорогим та довгим, а кількість готових установок є обмеженою – всього кілька десятків. Тобто підвищена секретність щодо точок запуску пов'язана якраз із цінністю самих установок, а не ракет.

"Один із варіантів зменшення пусків балістичних ракет – це знищення пускових установок. Мовиться, зокрема, про удари по заводах, які виробляють ці установки, і заводи з виробництва електроніки. Паралельно з цим потрібно працювати по підприємствах, де виготовляють "Іскандери" – самі ракети", – додав полковник запасу.

Подібних ударів вже завдають українські військові, однак наразі їх недостатньо для того, аби відчути суттєву різницю в обстрілах.

Як захиститись від балістики: дивіться відео

Чим ще перехоплювати балістику?

Також можливе знищення балістичної ракети на висхідній траєкторії, проте і тут не без нюансу. Лише ПРО на кшталт Aegis та THAAD здатні на таке перехоплення. За словами Світана, ракета SM-3 системи Aegis могла б перехопити "Орешник" на самому старті – ще до його виходу в космос. Та, на жаль, таких систем в України немає.

Крім того, навіть у випадку, якщо США погодилися б передати Україні один з таких комплексів – ракета-перехоплювач коштувала б дорожче аніж сам "Іскандер".

Отже, вважає Світан, найкращим виходом для України є продовження ударів по російських військових заводах та складах, де виробляють і зберігають балістику.