Основу іранського арсеналу становлять ракети малої дальності (SRBM) з радіусом від 300 до 1000 км. До цієї номенклатури входять Shahab-1 (300 км), Shahab-2 (500–750 км), Qiam-1 (750 км), а також твердопаливна серія Fateh – зокрема Fateh-110 (300 км), Fateh-313 (500 км) і Zolfaghar (700–750 км). Про це мовиться у звіті Єврейського інституту національної безпеки Америки. Ці ракети призначені насамперед для ударів по військових базах, портових об’єктах та інфраструктурі у країнах Перської затоки. Частина систем, зокрема модифікації Fateh, може використовуватися і як протикорабельна зброя.
Читайте також Іран стоїть․ Що відбувається на Близькому Сході, які наслідки для України й чи буде Третя світова війна
Другу ключову групу складають ракети середньої дальності (MRBM), здатні вражати цілі на відстані до 2000–3000 км. Найвідоміші системи – Shahab-3 (1300 км), Emad (1700 км), Ghadr-110 (до 2000 км), Sejjil (2000 км) та Khorramshahr (2000 км). Окремі модифікації, як-от Khorramshahr-4 "Kheibar", можуть нести бойову частину масою понад 1,5 т. Ці ракети дозволяють Ірану тримати під загрозою значну частину Близького Сходу, включно з Ізраїлем, Туреччиною і військовими базами США у регіоні.
Останніми роками Іран також демонструє нові розробки, зокрема ракети Haj Qasem і Qasem Basir із дальністю близько 1200–1400 км та заявлені гіперзвукові системи Fattah-1 і Fattah-2 із дальністю приблизно до 1400–1500 км. Тегеран стверджує, що такі ракети здатні маневрувати на гіперзвукових швидкостях і проривати системи протиракетної оборони, хоча незалежні аналітики поки не мають достатніх доказів їхньої повноцінної бойової готовності.
Пуск іранської ракети / Фото AP
Окрім балістичних ракет, Іран має і крилаті ракети, зокрема Soumar і Hoveyzeh, дальність яких може перевищувати 2000–3000 км, пише Reuters. Це достатньо для ударів по Європі. Уся система підтримується розгалуженою інфраструктурою – підземними "ракетними містами", мобільними пусковими установками та виробничими підприємствами, що підвищує живучість арсеналу під час ударів по військових об’єктах.
У результаті Іран поєднує велику кількість відносно дешевих ракет малої дальності з обмеженим, але стратегічно важливим набором ракет середньої дальності. Саме ця комбінація – масовість запусків і значний радіус дії – робить іранський ракетний арсенал одним із головних чинників безпеки та нестабільності на Близькому Сході.