Наземні роботизовані комплекси – це допоміжна річ. Воєнна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко зауважила 24 Каналу, що бронетехніка та НРК повинні працювати у комплексі.
Читайте також Таке говорять тільки дилетанти, – інтерв'ю військової кореспондентки про головні проблеми на фронті
"Це маячня. Бронетехніка – це зараз єдине, що може довезти штурмовиків до позиції. Десантно-штурмові війська, коли йдуть у штурм, доставляють своїх бійців із продуманою логістикою саме на бронетехніці. Бо якщо ці люди йтимуть пішки, вони будуть ціллю для ворожих дронів. А якщо БпЛА уже влучить у техніку, то броня хоча б дає шанс зберегти життя штурмовикам. Поранених теж переважно треба вивозити на бронетехніці, бо саме вона рятує життя", – пояснила вона.
Чому важливо розвивати НРК?
Юлія Кирієнко розповіла, що коли, наприклад, треба доставити воду на позиції піхоти, це роблять або повітряними дронами, або НРК. Також наземні роботизовані комплекси краще застосовувати, якщо треба довезти дрони для пілотів FPV чи для екіпажів "Мавіків", які сидять і працюють у кілзоні.
Місяць тому я працювала на Покровському напрямку. Ми їхали на позиції з боєприпасами калібру 155 міліметрів на Humvee, у супроводі трьох військовослужбовців. Машина була повністю набита снарядами та порохом. Ми виїхали дуже рано, у відповідний час, щоб це було менш помітно ворогу. Але перед нами в порожню, слава Богу, машину влучила російська "Молнія". А якби це були ми? А якби дрон влетів саме в накрите брезентом місце, де лежали снаряди? Від нас би нічого не лишилося,
– пригадала вона.
На думку кореспондентки, варто ставити питання: чому артилеристи досі доставляють снаряди й порохи не на НРК, а машинами Humvee? Адже головне – це людські життя.
У мене в сюжеті є кадр, де горить машина, в яку влучив дрон просто перед нами. Я впевнена, що рано чи пізно до цього дійдуть самі артилерійські підрозділи. Вони не будуть постійно просити допомоги в сусідів, щоб їм НРК щось підвіз, а почнуть створювати власні НРК-підрозділи на базі артилерійських бригад. Бо коли кілзона розтягнулася вже до 30 кілометрів від лінії фронту, доставка боєприпасів теж має відбуватися НРК,
– наголосила Кирієнко.
За її словами, для цього НРК треба еволюціонувати. Їх потрібно робити захищеними від дронів, ставити на них турелі, якісь елементи захисту, відбійники. Це вже починають розробляти у ЗСУ, але це тривалий процес. Настав час еволюції НРК – захищених, пристосованих до кілзони, здатних возити не тільки воду чи БпЛА, а й боєприпаси, зокрема, для артилеристів.
Кирієнко про НРК на фронті: дивіться відео
Чи готові в Україні до такого виробництва?
Воєнна кореспондентка зазначила, що багато підрозділів на фронті мають свої майстерні. Зокрема, є єдиний батальйон НРК 93 бригади. Там командир на позивний "Електрик" масштабує ці процеси та пояснює, як з цим працювати. Коли до них приходить сирий матеріал, вони його дообладнують: наварюють захист, ставлять сітки, металеві пластини і так далі.
Ми, журналісти, які працюють на фронті, наполягаємо, що НРК має бути не просто пристроєм на чотирьох колесах. Це має бути захищена штука, якщо ми хочемо нею адекватно доставити щось на лінію фронту, де літає багато дронів. Або якщо хочемо врятувати людину. Швидкість НРК – 20 кілометрів на годину. Буває навіть 5 – 10 кілометрів за годину. Він тягне на собі пораненого, а тут летить дрон. Що тоді робити? А якщо "карусель" дронів, коли один за одним летять? Це дуже тонка грань,
– сказала вона.
Кирієнко додала, що інколи можна врятувати пораненого за допомогою НРК. У 25 бригаді, щоб врятувати хлопця, який підірвався на ворожому боєприпасі, застосували три НРК. На щастя, усе вдалося.
З бронетехнікою, мені здається, у нас є певні прогалини в закупівлях. Не завжди є броньовані автомобілі у медиків, якими вони можуть здійснити логістику та забрати пораненого. Або взагалі вломитися на передній край та вихопити його швидко. Порятунок пораненого – це час, на який треба зважати. Інколи доводиться чекати негоди, щоб довезти його. Це може бути доба та більше. Це вже критично для порятунку,
– підкреслила кореспондентка.
Нагадаємо, що начальник відділу комунікацій 110-ї окремої механізованої бригади Іван Сєкач розповів, що змогли українські НРК на полі бою. Наземний роботизований комплекс з'являється в кожному механізованому батальйоні. З їхньою допомогою організовують логістику. Насамперед НРК можна завантажити більше, ніж бомбер. На його думку, згодом з'являться окремі війська НРК, а до кінця 2026 року ці роботи зможуть виконувати операції зі звільнення територій.