Про це пише німецьке видання WELT.
Дивіться також Миттєва небезпека: Ігнат пояснив, як Україна дізнається про запуск "Орешника"
Яка критична слабкість "Орешника"?
Під час одного з останніх запусків ракета стартувала з полігону Капустин Яр у Росії та впала в районі Білої Церкви на Київщині. Українська влада повідомляла про пожежі в гаражному кооперативі, однак загиблих унаслідок інциденту не було. Аналітики видання зазначають, що для удару по об'єктах другого рівня Росія використала надзвичайно дорогу ракету, вартість якої оцінюється у десятки мільйонів доларів, що ставить під сумнів її бойову ефективність у реальних умовах.
"Орешник" створено на основі балістичної ракети середньої дальності РС-26 "Рубіж". Він здатен нести кілька бойових блоків загальною масою до 1,5 тонни та вражати цілі на відстані до 5000 кілометрів. Його головною особливістю є гіперзвукова швидкість, яка ускладнює перехоплення системами протиповітряної оборони. Водночас експерти пояснюють, що під час входження в атмосферу ракета оточена плазмовим шаром із надвисокою температурою, який блокує радіо- та супутникові сигнали. Це ускладнює корекцію траєкторії на фінальному етапі польоту, що й призводить до зниження точності удару.
У результаті "Орешник" описують як парадоксальну зброю: з одного боку – вона складна для перехоплення, з іншого – не забезпечує необхідної точності для ураження конкретних військових або інфраструктурних об'єктів. Фахівці також зазначають, що наявні системи ППО, зокрема IRIS-T, не розраховані на такі цілі. Навіть комплекси Patriot можуть ефективно перехоплювати подібні ракети лише за певних умов і з використанням сучасних перехоплювачів. Для протидії таким загрозам розробляються системи екзоатмосферного перехоплення, зокрема Arrow 3 та THAAD, які здатні знищувати балістичні ракети ще до входження в атмосферу.
Попри заяви Кремля про "неперехоплюваність" "Орешника", експерти наголошують: ракета не є невразливою, однак для її знищення потрібні дорогі та технологічно складні системи раннього виявлення й перехоплення.
Нагадаємо, начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів, що Україна не завжди знає, коли відбуваються пуски "Орешника" з полігону Капустин Яр. Інформація про пуски надходить завдяки роботі різних видів розвідки, зокрема космічної. Дані передаються відповідним службам України, включаючи Повітряні сили, після чого фіксується сам факт запуску та оголошується небезпека.