Радник Міноборони й фахівець з радіоелектронної боротьби Сергій "Флеш" Бескрестнов під час інтерв'ю для NV детально пояснив, яка проблема існує з ретрансляторами та як загальне їх вимкнення вплинуло на атаки дронами.

Дивіться також Не лише з Білорусі: в ДПСУ відповіли, які існують ризики для північних областей України

Що розповів "Флеш" про ретранслятори?

Останнім часом українські фахівці не фіксують активності російських ретрансляторів на території Білорусі. Водночас Бескрестнов наголосив, що відновити їхню роботу можна дуже швидко – для цього достатньо встановити антену, необхідне обладнання на вежі, підключити систему до контейнера й інтернету. "Команда якихось інженерів може зробити це за кілька годин", – пояснив він.

За словами "Флкша", відключення ретрансляторів має важливе значення, оскільки близько 90% російських розвідувальних безпілотників, які здійснювали польоти над Києвом і Київською областю, використовували саме білоруську інфраструктуру.

Зокрема, поблизу Славутича, неподалік українсько-білоруського кордону, розташовувалася вежа керування, що давала росіянам можливість ефективно координувати розвідку над столичним регіоном завдяки відносно невеликій відстані до Києва, що становила близько 130 кілометрів.

Він також зазначив, що припинення роботи ретрансляторів суттєво ускладнило атаки на західні області України. За словами радника, взимку ворожі війська активно застосовували дрони типу "Шахед" з онлайн-керуванням для ударів по об'єктах Укрзалізниці на напрямку між Ковелем і Києвом.

Росіяни запускали "Шахеди", які мали онлайн-керування і атакували Укрзалізницю, цю гілку між Ковелем і Києвом, нон-стоп Mesh-"Шахедами" з онлайн-керуванням. І це було завдяки тому, що в Білорусі працювали ретранслятори,
– зазначив "Флеш".

Крім того, Безкрестнов повідомив, що близько 80% російських ударних безпілотників використовують Mesh-мережі для зв'язку та керування, тоді як приблизно 20% оснащені LTE-модемами.

Такі модеми можуть підключатися до комерційних мобільних мереж у Білорусі, що, за його словами, пояснює польоти окремих російських дронів уздовж українсько-білоруського кордону. Завдяки доступу до мобільного зв'язку вони здатні підтримувати контакт на відстані до 20 – 30 кілометрів від кордону на території України.

Що цьому передувало?

Восени 2025 року Росія розгорнула на території Білорусі ретранслятори, які використовувалися для покращення керування безпілотниками та підвищення точності ударів по Україні. Після того, як президент України Володимир Зеленський висунув ультиматум щодо їхнього вимкнення, білоруська влада погодилася деактивувати це обладнання.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що такий крок свідчить про небажання Олександра Лукашенка ще глибше втягувати Білорусь у повномасштабну війну. На їхню думку, він намагається зберегти стратегічне партнерство з Росією, водночас уникаючи кроків, які можуть остаточно позбавити Білорусь навіть обмеженої самостійності.