У статті для Defence24 експерти Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС) пояснили, які технічні особливості та слабкі місця мають безпілотники, що використовує російська армія.
Як армія Росії обходить РЕБ?
Росія постійно вдосконалює свої дрони, щоб вони могли обходити українські засоби радіоелектронної боротьби. Для цього окупанти використовують спеціальні антени "Комета-М", які допомагають безпілотникам зберігати стабільний супутниковий сигнал навіть під час глушіння.
Ці антени можуть визначати, звідки надходять перешкоди, і фактично "ігнорувати" їх.
Іноді росіяни встановлюють ще потужніші версії з більшою кількістю елементів, завдяки чому навігація продовжує працювати навіть за дуже сильних завад.
За оцінками експертів, у нових модифікаціях Росія також використовує ширший діапазон частот GPS і GLONASS. Через це українським системам РЕБ стає складніше ефективно глушити сигнали таких безпілотників.
Також у матеріалі йдеться, про те, що на тлі модернізації технологій з протидії РЕБ та появі нових російських безпілотників з'являються виклики для систем ППО країн Європи.
Експерти УЦБС в коментарі для 24 Каналу зазначили, що країнам НАТО необхідно посилювати багаторівневу систему ППО та поглиблювати співпрацю для протидії російським ударам.
Європейські розвідки неодноразово попереджали про ризик можливої агресії з боку Росії, хоча називали різні часові рамки. Найімовірнішим сценарієм, кажуть в УЦБС, є не масштабне сухопутне вторгнення, а гібридні атаки та інші підпорогові дії із широким застосуванням безпілотників.
Ймовірно, Москва використовує епізоди з появи безпілотників у повітряному просторі інших країн як інструмент розвідки реакції, перевірки готовності ППО та політичної рішучості країн Європи діяти в умовах невизначеності. З урахуванням масштабування виробництва дронів і їхньої відносної дешевизни, така тактика може стати ключовим елементом тиску Росії на східний фланг НАТО,
– зауважили аналітики УЦБС.
Блокування Starlink, еволюція "Шахедів" та заміна матеріалів
Фахівці кажуть, що російські військові на певний час змогли підключити термінали Starlink до своїх дронів. Це допомогло їм обходити дію наземних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), а також швидко змінювати маршрут і цілі дронів.
Після того як цю систему заблокували, росіяни перейшли на автономну навігацію та LTE-модеми. Водночас дрони "Шахед" перестали бути лише дешевими дронами-камікадзе й перетворилися на багатоцільову зброю. Також з'явилися нові моделі з турбореактивними двигунами, зокрема "Герань-3" – аналог іранського Shahed-238.
Експерти також фіксують дедалі тіснішу співпрацю оборонних галузей Росії та Ірану.
Росія все частіше використовує дешеві безпілотники, зокрема "Герберу", щоб імітувати атаки та перевантажувати українську ППО. Для їхнього виробництва окупанти застосовують китайські та західні компоненти, роблячи ставку на масовість, а не на якість.
У червні цього року російські війська почали використовувати дрони з мікрокомп'ютерами, зокрема Raspberry Pi. Завдяки технологіям машинного зору вони можуть самостійно знаходити й атакувати цілі. Навіть якщо засоби РЕБ повністю глушать зв'язок із оператором, такий безпілотник продовжує політ, розпізнає ціль і наводиться на неї автономно.
Крім того, росіяни почали оснащувати дрони важчими бойовими частинами вагою 90 кілограмів. Вони містять суміш тротилу, гексогену та запалювальних речовин. Під час вибуху температура може досягати 2000 – 2500 градусів, що часто спричиняє масштабні пожежі.
Також у конструкції дронів використовують карбон замість звичайного склопластику, щоб зробити їх менш помітними для радарів.
Як протидіяти цим загрозам?
Аналітики УЦБС підкреслили, що український досвід з протидії загроз від російських безпілотників вже стає в нагоді міжнародним партнерам.
Одним із можливих рішень є створення інтегрованої мережі спостереження та перехоплення повітряних цілей, де елементами такої системи можуть бути дрони-перехоплювачі.
Примітно, що у травні СОУ збили рекордну кількість безпілотників типу Shahed, зокрема завдяки дронам-перехоплювачам. Ворог запустив на 25% більше ударних дронів, ніж у квітні, тоді як кількість збитих цілей зросла на 50%.