Мінська зустріч як останній шанс: передумови та прогнози

"BBC Україна" у форматі запитань та відповідей розповіло про контекст переговорів.

Що таке "нормандський формат"?

Рішення провести зустріч у Мінську 11 лютого прийняли під час телефонної конференції в неділю, в якій брали участь Ангела Меркель, Володимир Путін, Петро Порошенко і Франсуа Олланд.

Вперше лідери Німеччини, Росії, України та Франції зустрілися для обговорення кризи в Україні 6 червня минулого року під час заходів, присвячених 70-річчю висадки військ союзників у Нормандії. З того часу в ЗМІ переговори за участю представників цих країн часто називають зустрічами в "нормандському форматі".

Читайте також: Лукашенко "в курсі" про переговори у нормандському форматі в Мінську і чекає на гостей

Друга зустріч лідерів відбулася 17 жовтня минулого року в Мілані під час форуму "Азія-Європа". Зустрічі "нормандської четвірки" також проходили на рівні міністрів закордонних справ цих держав.

Спочатку передбачалося, що чергові переговори між лідерами чотирьох країн пройдуть 15 січня в Астані. Зустріч не відбулася, оскільки сторони, згідно з офіційними поясненнями, вважали недоцільним проводити її без ретельної підготовки.

Чи відбудуться переговори?

Як у випадку із зустріччю в Астані, яка не відбулася, зараз визначеності також немає.

Російський президент у неділю заявив, що зустріч відбудеться, тільки якщо до цього часу вдасться узгодити позиції, які обговорювали останнім часом.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр в понеділок також повідомив: поки не можна з упевненістю сказати, що переговори в середу відбудуться.

Єдине, що я можу пообіцяти, — це те, що ми зробимо все можливе, щоб провести переговори в Мінську, з якими багато хто пов'язує надії,
— сказав він.

Як сторони готуються до переговорів?

Під час телефонної конференції у неділю сторони домовилися провести в понеділок зустріч представників міністерств закордонних справ у Берліні, а у вівторок — зустріч тристоронньої контактної групи в Мінську.

Переговори в Берліні тривали 8 годин і завершилися "з деякими відчутними результатами", написав у Twitter посол України в Німеччині Андрій Мельник. У них брали участь заступники міністрів закордонних справ Росії і України Григорій Карасін і Вадим Пристайко, а також статс-секретар МЗС Німеччини Маркус Едерер. Самі вони заяв після закінчення переговорів не робили.

Читайте також: Захід готується і до поганого сценарію в Україні, — Перебийніс

У тристоронню контактну групу входять Україна, Росія та ОБСЄ, проте в переговорах також беруть участь представники терористів з "ДНР" та "ЛНР".

Для участі в зустрічі у вівторок у Мінську прибули другий президент України Леонід Кучма, посол Росії в Києві Михайло Зурабов, спецпредставник ОБСЄ Хайді Тальявіні, а також представники самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" Денис Пушилін і Владислав Дейнего.

У вересні результатом роботи контактної групи стало підписання так званих мінських угод, які закріплюють припинення вогню на сході України і дотримання яких вимагають всі сторони конфлікту. Угоди передбачали, зокрема, заборону на використання всіх видів озброєння і відведення від лінії зіткнення на 15 км з кожного боку засобів ураження калібром понад 100 мм.

Читайте також: Вирішення конфлікту на Донбасі залежить від Росії, — Клімкін

Сепаратисти на тлі новини про переговори, що готуються у Мінську, оголосили в понеділок про початок "добровільної мобілізації" у підконтрольних їм районах на сході Донецької області України.

Очікується, що лідери сепаратистів, які під час недавнього наступу розширили підконтрольні їм території, будуть наполягати, що лінія зіткнення повинна визначатися на поточний момент, а не станом на вересень 2014 року. Київ наполягає на тому, що будь-які домовленості повинні базуватися на лінії, затвердженій у вересні минулого року.

Директор департаменту політики та комунікацій МЗС України Олексій Макєєв раніше заявив, що зустрічі в понеділок і вівторок "можна назвати технічними, але насправді йдеться про дві найважливіші речі: як оголосити і дотримуватися режиму припинення вогню і в який спосіб відводити артилерію і важке озброєння, щоб зафіксувати це можливе припинення вогню".

Які пропозиції будуть обговорюватися?

План мирного врегулювання, з яким виступають Франція і Німеччина, був підготовлений на початку лютого. Минулого тижня пан Олланд і пані Меркель надали його спочатку Петру Порошенку, а потім, прилетівши для переговорів до Москви, — Володимиру Путіну.

Офіційно текст плану не розголошується, але деякі його деталі відомі. За словами пана Олланда, їхня пропозиція включає в себе створення 50- або 70-кілометрової демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту (а не тієї, що згадується в мінських угодах).

Читайте також: Росія готова підписати нові мінські домовленості, але ставить свої умови, — Bloomberg

Як повідомила ОБСЄ в понеділок, спільний центр з координації та контролю за припиненням вогню також виступив з ініціативою про створення демілітаризованої зони в Донбасі, яка була спрямована в генштаби двох країн для обговорення. Ініціатива йшла від представників Росії, йдеться в повідомленні ОБСЄ, але її деталі не розкриваються.

Представник сепаратистів у Мінську Денис Пушилін заявив, що в ідеї створення демілітаризованої зони "є право на існування". За його словами, сепаратистам важливо, щоб спостереження за цією зоною вели ті ж посередники, що беруть участь у контактній групі, а саме ОБСЄ і Росія.

Мирний план Меркель і Олланда допускає також надання широкої автономії Донецькій і Луганській областям України.

Ці люди щойно воювали один з одним.Важко буде змусити їх жити спільним життям,
— сказав французький президент телеканалу France 2.

Петро Порошенко в суботу заявив, що допускає можливість "певної модифікації" мінських домовленостей, якщо вона не буде "суперечити принципам" української сторони. При цьому він зазначив, що питання автономії окремих регіонів повинні вирішуватися тільки через референдум.

Читайте також: Порошенко розповів, чого очікує від переговорів на найвищому рівні у Мінську

Раніше Порошенко багаторазово заявляв, що вважає федералізацію в Україні неможливою. Українські експерти сходяться на думці, що Порошенку на переговорах у Мінську потрібно, як і раніше, наполягати на необхідності чіткої реалізації угод, підписаних у вересні минулого року.

При цьому Володимир Путін в інтерв'ю єгипетській газеті "Аль-Ахрам", опублікованому в суботу, заявив, що Україні потрібно виробити "таку форму конституційного устрою держави, за якою було б безпечно і комфортно жити всім громадянам". Головною умовою стабілізації він назвав припинення вогню з боку українських сил і виступив за проведення прямих переговорів між сепаратистами і Києвом.

Глава МЗС Німеччини Штайнмаєр у вівторок провів переговори з главами МЗС Росії і України Сергієм Лавровим і Павлом Клімкіним, закликавши їх "бути готовими до компромісу з важких питань по Україні".

У разі провалу — постачання зброї?

Напередодні можливої зустрічі в Мінську Євросоюз вирішив відкласти до 16 лютого набуття чинності розширеного списку санкцій сепаратистів, а також російських громадян і компаній, який поповнився 19 пунктами.

Як пояснив агентству France-Presse міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус, це рішення було прийнято на прохання української влади, яка хотіла, щоб у Росії було менше можливих причин відмовитися від переговорів або "вести їх у неконструктивній манері".

Як заявила в понеділок Ангела Меркель, немає гарантії, що переговори дадуть якийсь результат, але вона не може собі дозволити хоча б не спробувати. При цьому вона зазначила, що, "можливо, з цього нічого не вийде".

Своєю чергою пан Олланд назвав проведені в Москві в суботу переговори "одним з останніх шансів" припинити бої на сході України. Він відкрито заявив, що якщо сторони в результаті не зможуть прийти до довгострокової мирної угоди, найімовірнішим сценарієм буде війна.

Читайте також: Зустріч у Мінську – один з останніх шансів, — Порошенко

Ангела Меркель у понеділок зустрілася з президентом США Бараком Обамою і прем'єр-міністром Канади Стівеном Харпером. На прес-конференціях сторони говорили про загальну стратегію в питанні конфлікту в Україні, але так і не надали чіткого плану на випадок, якщо переговори у середу не приведуть до якогось результату.

Пан Обама наголосив, що сподівається на вирішення конфлікту дипломатичним шляхом і за допомогою санкцій, але його адміністрація розглядає всі можливі варіанти розвитку подій, у тому числі постачання зброї Україні.

Зараз ми повинні докласти всіх наших зусиль в питанні, чи можемо ми знайти дипломатичне рішення,
— сказала канцлер Німеччини, заявивши, що конфлікт на сході України не вирішити військовим шляхом.

Про те, що Україні потрібні постачання оборонної зброї, говорив у суботу на конференції з безпеки в Мюнхені пан Порошенко, однак Меркель виступила різко проти цього.

Міністр закордонних справ Британії Філіп Хеммонд у вівторок заявив, що рішення про постачання зброї повинно ухвалюватися окремо кожною країною НАТО. Британія не планує цього робити, але залишає за собою право переглянути цю позицію, щоб "не дати збройним силам України розвалитися", сказав він.

Читайте також: Порошенко візьме у Мінськ елемент касетного боєприпасу "Смерч", якими обстріляли Краматорськ

Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр в понеділок заявив про намір організації зупинити потік зброї та боєприпасів через російсько-український кордон. Як він повідомив агентству DPA, Захід не повинен поспішати з рішенням про постачання зброї Києву, оскільки це лише посилить конфлікт.

Росія планомірно заперечує, що поставляє сепаратистам зброю і направляє їм на допомогу війська, але допускає, що на боці ДНР і ЛНР воюють російські "добровольці". Західні країни і Україна вважають заяви про відсутність на Донбасі регулярних російських військ і штатних озброєнь невідповідними дійсності.