Мінські орієнтири: Тристоронні переговори щодо української кризи

Наша мета – відповідно до наших можливостей допомогти припинити вогонь в Україні та уникати подальших жертв, – говорить міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

Наша позиція незмінна, що ніякої немає федералізації, є цілісність України. Всі питання вирішувати через переговорний мирний шлях, – заявляє Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко.

У Мінську запланована зустріч Порошенка та Путіна

В Адміністрації Президента зазначають, що саме тристоронній формат зустрічі у столиці Білорусі став результатом складного дипломатичного переговорного процесу. Очікується, що у Мінську відбудеться і зустріч президентів України і Росії. Сам Президент Петро Порошенко повідомив – у Мінську спробує переконати господаря Кремля Володимира Путіна вивести своїх бойовиків із України.

Українці не хочуть війни. І Україна, і український народ і я, як Президент України, хочу миру. Але мир можливий лише тоді, коли ми маємо сильну, партіотичну, ефективну, геройську армію, – говорить Президент України Петро Порошенко.

Ця зустріч – початок дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі

Втім, на тлі останніх подій довкола російського гуманітарного конвою, експерти особливого оптимізму щодо мінського формату зустрічі політиків не поділяють. На думку аналітиків, переговори у Мінську – лише початок можливого дипломатичного врегулювання воєнного конфлікту на Донбасі.

Я не очікую, що в Мінську будуть прийняті якісь радикальні рішення, які або припинять конфлікт або призведуть до виводу російських військ з території України, але це може бути ланцюжком у серії переговорів. Парадокс у тому, що ми зараз бачимо безумовні успіхи української армії. Ініціатива стратегічна на боці нашої армії. Але з кожним успіхом української армії, ми стикаємось з непередбаченою реакцією Путіна. Тому що абсолютно очевидно – Путін не хоче програти Україні, – розповідає професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Тому використовується цей трьохсторонній формат, тому що один на один ми просто говорити не можемо по тій простій причині, що Росія хоче надто багато. Скоріш за все ставиться питання і не ратифікації Угоди про асоціацію, і про переговори з терористами або визнання Криму для української сторони є неприйнятним. Тому, що може пропонувати Україна – думаю Україна може багато пропонувати у відповідь, але знову ж таки на сьогоднішній день немає тих пропозицій, на які готові погодитись ми, – говорить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Володимир Притула.

Тема перемовин – імплементація Угоди про Асоціацію ЄС

Саме територіальна цілісність України є тією "червоною лінією", яка не вкладається в жодні формати перемовин. Натомість, спільну мову можна буде знайти довкола питання імплементації Угоди про Асоціацію, – переконаний новопризначений торговий представник України Валерій П'ятницький.

На політичному рівні буде чіткий сигнал, ну принаймні з української і європейської сторони нашим російським колегам, що це направлено виключно на розвиток співробітництва. Що угода з ЄС не створює жодних перешкод для продовження співробітництва з будь-якими нашими європейськими партнерами і що будь-які побоювання російських наших колег – вони є абсолютно безпідставними, – говорить Валерій П'ятницький.

Питання ратифікації угоди про Асоціацію з ЄС стало темою перемовин нардепів з Президентом країни. Депутати від фракції "Батьківщина" йшли на Банкову із переконанням – влада свідомо зволікає із узаконенням документа.

Вважаємо, що інтересам України відповідало б якнайшвидша ратифікація цієї Угоди, яка в нинішніх умовах неологошеної війни проти України є найкращою АТО. Ми вважаємо, що йдеться не лише про економічну складову угоди, а й про політичну складову, зокрема розділи другий і третій, де йдеться про посилення інструменту співпраці з ЄС в питаннях безпеки та боротьби з тероризмом, – розповідає член фракції "Батьківщина" Григорій Немиря.

"Було сказано однозначно, що Угода про асоціацію з ЄС, за яку український народ стояв на майданах, за яку Президент у своїй передвиборчій кампанії ратував, яка була підписана Президентом Порошенком, не буде зволікатись з цією асоціацією. І ратифікація цієї угоди буде у вересні місяці. Я думаю, що є розуміння, що це питання життєвоважливе для країни не може бути предметом спекуляцій під час виборчої кампанії. Воно не може бути предметом спекуляції на телевізійних шоу", – говорить заступник глави Адміністрації Президента Валерій Чалий.

Зволікання із ратифікацією пов'язане із економічними чинниками

Експерти переконані – Україна приречена стати асоційованим членом ЄС. Те, що українців на цьому шляху вже випередили Грузія та Молдова, чиї парламенти ратифікували відповідні Угоди – пояснюється геополітичними і економічними чинниками.

Для Грузії та Молдови не відкривався односторонній ринок ЄС і заступник глави АП Валерій Чалий говорив, що Україна втратить, якщо вона ратифікує зараз. Але обов'язково ратифікувати угоду у вересні місяці. Тому що потім два місяці має пройти до набуття чинності. 1 листопада одностороннє відкриття ринків ЄС закривається. Тому нам треба встигнути в цей останній момент. Переконаний, що ВР цього скликання мусить ратифікувати, – розповідає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Володимир Притула.

"Текст підписаний угоди і ніхто нічого змінювати у цьому тексті не буде. Тому мені здається, що оці консультації – це скоріше така ритуальна данина. Ми на це погодилися для того, щоб у присутності європейських партнерів пояснити Росії, що ніщо тут не загрожує. А для Росії знову ж таки це можливість зберегти обличчя", – розповідає професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Україна має використати шанси у Мінську

Тож, Україна має використати всі шанси на переговорах у Мінську – наполягають в уряді. Хоча серце українського прем'єра, як він висловився, проти перемовин із ворогом.

Що у нас є в пакеті. Перший пакет вимог – відновити контроль над кордоном. Це завдання номер один. Це дасть можливість повністю відновити контроль над нашими територіями. Друге – російська влада повинна зупинити постачання зброї, що безпесередньо пов'язане із відновленням контролю над кордоном. Третє – відкликати цих всіх грушників, фсбешників, іншу агентуру, яка проникла в Україну не вчора – вони готувались до цієї операції десятками років, – заявляє прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Тим часом, європейські високопосадовці покладають надії на розв'язання газової проблеми у Мінську. У Брюсселі переймаються, щоб воєнний конфлікт на Донбасі не призвів до повномасштабної газової війни і припинення Україною транзиту блакитного палива до Європи.