За неофіційною — Каддафі спочатку катували, а потім застрелили повстанці.
Муаммар Каддафі 42 роки правив Лівією. Та перш, ніж викликати народну ненависть, він мав владу, багатство і обожнювання від народу.
Каддафі — приклад, як з нікого можна стати усім: народився у сім'ї бедуїнів, усе життя мріяв об’єднати Африку під своїм керівництвом. Першого вересня 1969 року він зробив перший крок на шляху до цієї мрії: організував державний переворот і за кілька годин повалив лівійську монархію.
Лівія за правління Каддафі мала вражаючі економічні показники: у країні розвивалася інфраструктура, повноцінно запрацювали школи. Лівійці мали безкоштовне житло, освіту і навіть впродовж деякого часу — бензин.
Утім, все має свою ціну. І ціною Кадаффі були утиски свободи. Він заборонив діяльність усіх політичних партій, перешкоджав мітингам і кидав за ґрати потенційних опозиціонерів.
Тож незважаючи на те, що Лівія була найрозвинутішою та найбагатшою з усіх африканських країн, народ повстав. Панівне положення Кадаффі змінила "Арабська весна".
Каддафі ставився до повсталих зі зневагою. А згодом віддав команду відкрити вогонь на ураження. Спершу фортуна була на боці диктатора. Та за підтримки міжнародної спільноти революціонери переломили хід війни на свою користь.
Сини та онуки тих, хто вітали молодого Каддафі у далекому 1969-му, знайшли правителя поблизу міста Сірт і по-звірячому вбили перед телекамерами. Його в суворій таємниці поховали десь в пустелі, аби могила не стала місцем паломництва.
Кровопролитна громадянська війна закінчилась і Лівія вперше за чотири десятиліття залишилась без Каддафі. Проте повноцінної влади немає й досі: країна розділена між арміями повстанців і потопає у внутрішніх чварах. Лівія втратила свого недосконалого сильного лідера, а от знайти йому заміни так і не спромоглась.
Автор — Наталія Соліна.