Бій не був спланований і виявився несподіванкою для українських бійців. Вони прямували через Семенівку, коли російські диверсанти спробували атакувати їх бойові машини з протитанкового ракетного комплексу "Фагот", згадує радник президента Петра Порошенка – Юрій Бутусов.

Читайте також: Україна відзначає 101 рік з дня підняття своїх прапорів над Чорноморським флотом

Зав'язався бій, де у противника була перевага – добре знання місцевості та ефект раптовості. Тоді практично всі українські спецназівці не мали реального бойового досвіду на справжній війні. Проте завдяки злагодженій підготовці і вмілому командуванню, бійці спецпідрозділів СБУ "Альфа" і "Ягуар" змогли вийти із засідки.

Під час боїв захисники України вбили щонайменше 5 проросійських бойовиків, але й самі зазнали втрат. Так, 4 офіцерів "Альфи" отримали важкі поранення та як наслідок інвалідність, понад 20 спецназівців з різних підрозділів отримали інші поранення і контузії.

На цьому перехресті загинули "альфачі" полковник Олександр Аніщенко і майор Руслан Лужевський, прапорщик Віктор Долинський з "Ягуара". Вічна пам'ять,
– написав Бутусов, додавши відповідне фото перехрестя.

Читайте також: Бойовики в Луганську розіграли штурм Рейхстагу та протистояння на Майдані: обурливі фото

Слов'янськ 5 років війна Донбас АТО загиблі військові
Загиблі бійці "Альфи", які захищали Слов'янськ

Про бій у Семенівці навіть зняли 26-хвилиннй документальний фільм "Семенівка. 5 травня". Відео хронологічно описує хід подій зіткнення українських силовиків та успішну перемогу над бойовиками.

Кіно засноване на розповідях реальних очевидців, активістів та учасників бою, спецпризначенців "Омеги", командувача Нацгвардії генерал-полковника Юрія Аллерова та спецпризначенців "Альфи"

Над стрічною працювало ТОВ "Мейнстрім пікчерз" за підтримки Міністерства інформаційної політики разом з прес-службою Нацгвардії.

Дивіться документальний фільм про бій у Семенівці 5 травня 2014 року:

Як бойовики захопили Слов’янськ?

Окупація Слов'янська почалася раніше за цей великий бій – 11 квітня 2014 року. Тоді 52 проросійські бойовики під керівництвом офіцера ФСБ Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) захопили адміністративні будівлі у місті та повивішували там російські прапори. Незабаром бойовики контролювали не тільки Слов'янськ, а й сусідній Краматорськ та низку інших населених пунктів Донецької та Луганської областей.

Слов'янську окупація адмінбудівлі Росія прапори бойовики Гіркін
Бойовики встановили російські прапори на адмінбудівлях у Слов'янську

13 квітня бійці "Альфи" спробували вибити окупантів зі Слов'янська, але зазнали поразки. У бою загинув український офіцер Геннадій Біліченко. Так і почалася війна на сході України, яку назвали антитерористичною операцією.

До 25 квітня українським військам вдалося оточити місто, на що російські окупаційні сили відповіли численними спробами прориву блокади. Протягом наступних кількох місяців у Слов’янську тривали перестрілки. Під час них суттєвих ушкоджень зазнали житлові будинки, від осколкових поранень гинули мирні жителі.

5 липня українські військові все ж зуміли вибити з міста проросійських бойовиків. А 3 серпня у визволеному Слов'янську пройшла хода на підтримку єдності України.

Слов'янськ звільнення міста
В'їзд у Слов'янськ після звільнення від окупантів