Женевські переговори ледь не зірвалися: Кислиця назвав причину
- Переговори в Женеві між Україною та США були під загрозою провалу.
- Однак сторонам усе ж вдалося повернутися до конструктивного діалогу та змінити проєкт мирного плану.
У межах консультацій у Женеві 23 листопада між українською та американською сторонами виник серйозний конфлікт на самому старті переговорного процесу. Для врегулювання непорозумінь знадобилося майже 2 години. Тільки після цього вдалося повернутися до конструктивного діалогу.
Відповідний коментар для Financial Times надав перший заступник очільника МЗС України Сергій Кислиця, передає 24 Канал.
Актуально У Таганрозі після масованої атаки палає, імовірно, аеродром: росіяни припускають втрату літака
Чому переговори могли провалитися?
За словами Кислиці, американська сторона була "дуже розлючена" після того, як за кілька днів до зустрічі у ЗМІ потрапив 28-пунктний план України з припинення вогню.
На початку діалогу в неділю зранку атмосфера була надзвичайно напруженою. Кислиця зазначив, що знадобилося майже дві години переговорів між керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком і держсекретарем США Марком Рубіо, аби знизити градус конфлікту та повернути переговорам продуктивний настрій.
Утім, попри початкову кризу, консультації завершилися на позитивній ноті. За словами Кислиці, США вислухали занепокоєння української сторони та погодилися з тим, що в оновленій версії плану питання щодо чисельності української армії більше не буде ставитися на обговорення.
Крім того, пропозицію про повну амністію для потенційних воєнних злочинів, яка була частиною початкового проєкту, переробили з огляду на "скарги тих, хто постраждав у війні".
Як зазначає FT, сторони погодилися винести за дужки найбільш спірні теми, зокрема статус територій, а також відносини з НАТО. Ці питання будуть обговорювати на рівні лідерів України й США.
Більше про оновлений мирний план
Перший варіант американського плану врегулювання, який складався з 28 пунктів, передбачав низку вкрай чутливих для України вимог. Зокрема, ішлося про відведення українських сил із підконтрольних міст Донбасу, суттєве скорочення чисельності Збройних Сил, а також відмову Києва від вступу до НАТО.
Однак під час консультацій у Женеві документ переглянули та суттєво змінили. Після напружених переговорів і критичних зауважень європейських партнерів із плану вилучили кілька головних і найбільш суперечливих пунктів, зокрема положення про заморожені російські активи, обмеження української армії та умови обміну полоненими.
У підсумку документ скоротили до 19 пунктів, а також суттєво збалансували його зміст.
Політолог Кирило Сазонов зазначив, що результати женевських переговорів виявилися несподівано несприятливими саме для Кремля. Якщо початковий проєкт міг створювати важелі тиску на Україну, то оновлена версія, навпаки, набула підтримки США, європейських держав і навіть схвальної реакції Дональда Трампа, який намагається позиціювати себе як миротворця.
За словами Сазонова, оскільки Вашингтон, Київ і європейські партнери підтримують оновлений документ, саме Росія тепер виглядає стороною, яка блокує переговорний процес.