За 60 років існування вона обросла неймовірною кількістю легенд і чуток. До прикладу, є версії що це місце обрали придворні маги: тут начебто добра енергетика, а в давні часи розташовувалися культові споруди. Як би там не було, існувало й безліч інших практичних причин. Поруч – місто з розвиненою інфраструктурою, є транспортна розв'язка і головне – ліс, в якому можна заховатись.

Зводили ставку рекордними темпами. Скликали німецьких інженерів та архітекторів, а робочою силою стали 4 тисячі радянських військовополонених та ще майже 250 євреїв із сусіднього села. Аби не привертати надмірної уваги, фашисти запевняли, що зводять санаторій для солдатів.

Після завершення будівництва усіх чорноробочих розстріляють, а літак із німецькими робітниками загадково вибухне у повітрі дорогою додому.

У ставці звели 81 дерев'яний будинок і ще три залізобетонних бомбосховища. Товщина стін становить 2, 5 метри. Усі будиночки замаскували в темно-зелений колір, німецька флористична компанія висадила 800 дерев і тисячі кущів, при чому навіть на дахах будинків. Навколо — 36 спостережних веж. У лісі й по дорозі через кожні 200 метрів — таємні спецзастави. Озброєна охорона перевіряла документи абсолютно у всіх, хто наближався до Вервольфа, зокрема й у німецьких генералів.

І от 16 липня 1942 року Гітлер уперше приїжджає в нову ставку. Саме тут фюрер підпише директиву про взяття Сталінграда і подальший наступ на Кавказ. Щоб відволікти фюрера від думок про війну, звели лазню, спортзал, казино та басейн. Та головна радість – город, де для Гітлера вирощували овочі. Він, як відомо, був затятим вегетаріанцем.

Втім це місце мало й деякі недоліки: комарі й головні болі, які Гітлера тут страшенно турбували. Протягом наступних років керівник третього рейху побуває тут ще двічі, загалом проведе тут 118 днів.

Наприкінці 1943 року радянські війська поступово вибивають німців із Вінниці, захоплюють і "Вервольф". Три дні шукають цінні документи, але вже на четвертий німці відбивають ставку й за допомогою великої кількості вибухівки та авіабомб підривають весь комплекс.

Наземні будівлі знищено, входи у бункери наглухо зачинені, а з ними й численні таємниці, які могли приховувати підземелля Вервольфа.

Існують чутки, що вони тягнулися на декілька поверхів униз, тут заховали золото Третього рейха та легендарну бурштинову кімнату.