Боротьба у медіа між Азербайджаном і Росією

Нагадаю, що після серії вкидів із Росії з метою дискредитації розслідування у когось у Баку урвався терпець. Низка азербайджанських ЗМІ отримали дозвіл відзначитися на ґрунті свободи слова. Про це заявив Олексій Копитько, інформує 24 Канал.

Читайте також У Європі починається політичний шторм: важливий висновок для України

24 січня канал "БакуТБ", який раніше був щільно інтегрований у дружбу з Росією, раптово зробив сюжет, де грубо пройшовся по "Російському домі" у Баку (структурі "Росспівробітництва"). Прямо назвавши його розсадником сепаратизму та гніздом шпигунства.

Ще одне медіа – "Калібер.аз" – оприлюднило відомості, що літак був збитий з російського комплексу "Панцир-С1" і що росіяни давили цивільне судно РЕБом. Дані про виконавців Баку відомі.

23 – 24 січня прямий наїзд на президента Азербайджану Алієва опублікував одіозний російський телеграм-канал "Силовики". Основна думка: Алієв знахабнів, бо втратив страх. Мовляв, треба цей страх повернути.

25 січня "Калібер.аз" докладно розібрав саме ці вкидання, прямим текстом позначивши: атаки на Баку координуються російською владою, зокрема – лінією ФСБ.

Тобто пікіровка йшла на рівні медіа, які перебувають в орбіті влади, конфлікт можна було по команді зупинити. Але ж ні.

24 січня, вже за кілька годин після сюжету на "БакуТБ" голова "Росспівробітництва" Євген Примаков-онук заявив, що його структура подасть на азербайджанський канал до суду. Цим він вивів конфлікт на новий рівень – офіційний.

У Баку тактовно витримали паузу у вихідні та весь робочий день у понеділок, даючи росіянам шанс відповзти. Ті не скористалися.

Тому о 21:12 (за Баку) 27 січня на сайті "Калібер.аз" вийшов матеріал із заголовком "Таємниці "Російського дому" в Баку: "Росспівробітництво" погрожує азербайджанським журналістам" та колажем з фізіономією Примакова-онука. Його в Азербайджані не дуже шанують через Примакова-діда, який, на думку азербайджанської сторони, є одним із винуватців убивств цивільних осіб під час подій "чорного січня" 1990 року у Баку.

У матеріалі "Россотрудничество" наочно і аргументовано представили як "дах" для російської шпигунської мережі. Жодних нових фактів того дня азербайджанці не опублікували, просто зробили добротну добірку. Показовим був сам факт виходу такого матеріалу. І цей факт спричинив істерику.

Азербайджан не злякався

Вже о 21:30 за московським часом (різниця між Москвою та Баку – 1 година) була опублікована новина, що МЗС Росії викликало посла Азербайджану і вилаяло його за некоректну поведінку азербайджанських ЗМІ.

До теми Місяць після авіакатастрофи в Казахстані: як Росія підставляє партнерів

Тобто було так боляче і прикро, що протягом години вже після закінчення робочого дня в міністерство закордонних справ Росії встигло:

  • прочитати матеріал,
  • доповісти за командою,
  • не чекаючи ранку, викликати посла Азербайджану,
  • облаяти його,
  • опублікувати новину.

Причина: у Москві все правильно розуміють та усвідомлюють, що випад проти федерального чиновника Примакова санкціонований офіційним Баку.

Але в Баку не злякалися. Доказ: наступного дня "Калібер.аз" розмістив сюжет на основі згаданого матеріалу на своєму ютуб-каналі. Далі – більше.

Той самий ресурс 28 січня зробив матеріал – "Россотрудничество" з вірменським акцентом у Грузії", – де ще раз підкреслив шпигунську сутність цієї контори й від душі потоптав тушку агента російського впливу у Грузії Ніколоза Мжаванадзе. 30 січня, за шаблоном вийшов сюжет на ютубі.

Путін поводиться як шалений собака навіть з союзниками

Тобто росіяни спочатку вбили людей, потім повелися абсолютно не по-людськи, знущаючись з загиблих та генеруючи брехню в обличчя азербайджанцям, а коли отримали адекватну відповідь – почали істерити та влаштували скандал на офіційному рівні.

Якщо раніше все можна було списати на перегини окремих виконавців, тепер це стало офіційною позицією Кремля. Тепер щонайменше Лавров має публічно надірвати вуха Примакову, або весь світ побачить: Путін дав команду принижувати Алієва, який поводився твердо, але коректно, не скандалив, неодноразово давав можливість Росії зберегти обличчя. Але Росії комфортно з таким "обличчям", яке є.

Це не просто контрпродуктивна позиція – це доказ несамовитості фігуранта. Кремль поводиться як шалений собака, що з противниками, що з союзниками. І вихід лише один.