Мовиться, зокрема, про українців до 25 років, які до ухвалення закону про мобілізацію, були обмежено придатні у воєнний час, а також непридатні у мирний час. Однак це питання не стосується призовників.

Цікаво У ТЦК забрали чоловіка, який віз двох дітей з Ізмаїлу до Одеси: як там пояснили ситуацію

Яка "колізія" з мобілізацією українців до 25 років

Роман Костенко розповів, що декілька днів тому було засідання комітету з питань національної безпеки, щоб розбиралися в ситуації з мобілізацією українців до 25 років.

Нардеп зазначив, що людей 19 років серед мобілізованих немає, тому що ця історія закінчилась, адже якраз з 2022 року довідки не давали, що людина обмежена придатна в воєнний час і непридатна в мирний час.

Є ця категорія людей, які отримали, наприклад, у 20 років військовий квиток, що він обмежено придатний під час воєнного стану, а непридатний під час мирного, і в армію на строкову службу він не піде… Але коли він отримує військовий квиток, він стає військовозобов'язаним. І у нас ці категорії не мінялись. У нас були військовозобов'язані й призовники. І після того, як був прийнятий закон, нічого ж не змінилося: вони були військовозобов'язані, вони продовжували йти в Збройні сили,
– пояснив Костенко.

Водночас секретар комітету Ради з питань нацбезпеки і оборони зауважив, що колізії ніякої стосовно цього питання не виникло. Народний депутат розповів, що зараз в комітеті напрацьований законопроєкт, де буде історія заборони призову ось цих військовозобов'язаних, і норма про те, що якщо такі люди потрапили на фронт в цей період, в них буде право на звільнення.

"Це не колізія, так було і до. Люди мали статус військовозобов'язаних, вони прийшли і взяли військовий квиток. А якщо ти військовозобов'язаний, ти призовний під час дії воєнного стану. Це не була колізія, це була норма ще до закону про мобілізацію", – підкреслив Роман Костенко.

Чи були пропозиції не призивати українців до 25 років взагалі

Секретар комітету Ради з нацбезпеки і оборони розповів, що, пропозиції не призивати людей взагалі до 25 років теж були. Мовиться про офіцерів, які зараз навчаються в вищих навчальних закладах, офіцерів-курсантів, або тих, хто служив.

Ми повністю ці категорії, якщо йти за вашою логікою, могли б взагалі прибрати, зокрема молодших офіцерів, командирів взводів, командирів рот, які зараз кістяк армії. Тому це просто категорія військовозобов'язані. Зараз вирішили замінити норму обмежено придатні, щоб ці люди не були призвані. Але у нас вже і немає такого поняття, як обмежено придатні. У нас зараз вже є придатний і непридатний,
– сказав Костенко.

Він також зазначив, що на розгляд буде винесено законопроєкт, який має на меті уточнити критерії прийнятності для осіб, які стикаються з проблемами призову на військову службу.

"І там не буде вже важливо, чи ти сам знайшов цей військовий квиток, чи домовився, щоб тобі його дали, щоб ти не ходив у військкомат, а потім став заручником цієї ситуації, чи ти дійсно хворий", – наголосив нардеп.

Костенко визнав, що багато людей раніше які, щоб не ходити в військкомат і мати право виїзду за кордон на той час, також мали можливість собі в мирний час закривати ці питання, брати військовий квиток. Однак майбутній законопроєкт має на меті запропонувати рішення для всієї категорії осіб.

У разі його схвалення Верховною Радою, новий закон дозволить звільняти від призову осіб, які мають на це право, а ті, хто, скажімо, має зараз статус військовозобов'язаного, який раніше був обмежено придатним, вони просто не будуть призиватися.

Як ставляться у Генштабі та Міноборони до цього законопроєкту

Костенко зазначив, що Міністерство оборони виступає проти законопроєкту, який дозволить не мобілізувати військовозобов'язаних українців до 25 років, які раніше були обмежено придатними. У Генштабі ЗСУ також не підтримують цю ініціативу.

Звичайно, Генштаб як інституція, ми зараз не про моральні і етичні речі говоримо, він за те, щоб у них було більше військовослужбовців, воїнів, які б захищали країну. Так само і Міністерство оборони,
– пояснив нардеп.

Він також зауважив, що комітет відповідну ініціативу напрацює, а рішення остаточно буде приймати все одно Верховна Рада голосуванням. За словами Костенка, там невеличкий законопроєкт, який можна швидко змінити.