Робочої сили в Росії дедалі менше, а загальна мобілізація – дедалі ближче

Цього ресурсу там не вистачало завжди, але станом на сьогодні проблема загострилася до критичного рівня. Настільки, що про неї заговорили навіть в економічному блоці уряду Росії. Хоча там зазвичай звикли заплющувати очі на будь-які негаразди. Про це пише Юрій Федоренко.

Куди зникла робоча сила Росії?

Так от, навіть уряд Росії визнає нестачу кількох мільйонів працівників. Причина очевидна – війна пожирає людські ресурси.

У середньому Сили оборони України "примусово демобілізують" від 1200 до 1500 представників особового складу противника щодоби. З грудня 2025 року Україна знищує більше окупантів, ніж ворог здатен залучити до своїх лав.

Це вже не просто стала тенденція, а одна із системних пасток, у які ми загнали агресора. Схоже, ворог уже перебрав майже всі можливі варіанти поповнення запасів гарматного м'яса.

Недоімперія вже залучила до війська сотні тисяч маргіналів-контрактників, завербувала понад 28 тисяч іммігрантів, а також використала 20 тисяч північнокорейських солдатів. Сьогодні Кремль робить ставку на студентів, які завалили сесію. Ще один нещодавній "рекрутинговий креатив" – уряд вніс до держдуми пакет законопроєктів, що розширюють перелік злочинів, судимість за якими не перешкоджатиме укладенню контракту з міноборони Росії.

Проте вигрібати з тюрем уже, фактично, нікого. З листопада 2022 року агресору дозволено мобілізувати громадян з судимістю за більшість тяжких злочинів. Це включно з убивствами, грабежами, розбоями та незаконним обігом наркотиків. На початку повномасштабного вторгнення чисельність ув'язнених на болотах становила 465 тисяч осіб. Станом на сьогодні залишилося 282 тисячі – це найнижчий показник із початку 2000-х років.

Чи наважиться Путін на загальну мобілізацію?

Коли й цей ресурс вичерпається, Кремль може наважитися на нову хвилю загальної мобілізації. Тут виникає питання: якщо навіть офіційні представники уряду Росії вже заговорили про "нестачу робочих рук", то, можливо, Путін усе ж не ризикне вдатися до такого кроку? Відповідь – ні.

Якби Путін керувався раціональною економічною логікою, він узагалі не розпочинав би цієї війни. Ніколи. Свій вибір між війною та економікою він зробив давно – і не на користь економіки.

Інша річ, що без ресурсів – людей, грошей і технологій – ефективно вести війну неможливо. З огляду на нинішній стан фінансів та суспільні настрої на болотах можна зробити висновок: оголосити загальну мобілізацію за таких умов означає піти ва-банк. З великою ймовірністю восени, після виборів до держдуми, господар Кремля саме так і вчинить.

Путін готовий відправити ще сотні тисяч своїх підданих – і зробить це. Готовий спалити у вогні війни власну економіку – і зробить це. Готовий спалити конструкцію з брехливою назвою "Російська Федерація" – і зробить це. Зрештою, він сам згорить у цьому вогні.

А ми зробимо все, щоб цей фінальний акорд під назвою "самознищення Путіна" прозвучав якомога раніше. Це станеться не завтра, не за тиждень і навіть не цього року. Але точно станеться. Ми звикли долати довгі дистанції. З кожним днем ми набуваємо нових спроможностей і масштабуємо успішні рішення. Тому можемо з упевненістю сказати: ми зітремо будь-яку кількість окупантів.