Мобілізація не допоможе путіну навіть у довгостроковій перспективі: в ISW пояснили причини

Сили, створені цією частковою мобілізацією, навряд чи суттєво збільшать чисту бойову потужність російських військ у 2022 році. Про це повідомили в Інституті вивчення війни.

До теми Відверто бреше в очі народу: в ISW пояснили, як насправді проводить мобілізацію путін

Чому мобілізація не допоможе путіну

Аналітики вважають, що путіну доведеться виправити основні недоліки російського військового персоналу та системи техніки, якщо мобілізація матиме суттєвий характер. Його дії наразі свідчать про те, що він набагато більше стурбований тим, щоб доставляти тіла на поле бою, ніж усуненням цих недоліків.

Збройні сили росії не створюють умов для ефективної широкомасштабної мобілізації принаймні з 2008 року і не створюють резервні сили, необхідні для миттєвої мобілізації, спрямованої на негайний ефект на полі бою.

Проблеми, з якими стикається путін, частково походять від давньої невирішеної напруги в російському підході до формування військової сили,
– зазначили аналітики.

Якою була раніше російська та радянська кадрова політика

За їхніми словами, російська та радянська кадрова політика з 1874 по 2008 роки була розроблена для підтримки повної масової мобілізації всього російського та радянського населення для повномасштабної війни.

Загальна військова повинність і мінімум дворічний термін служби мали на меті гарантувати, що практично всі чоловіки призовного віку отримають достатню підготовку та досвід у бойових спеціальностях, щоб їх можна було відкликати на дійсну службу після відбуття терміну та швидко відправитися на війну як ефективних солдатів.

"Більшість російських і радянських бойових підрозділів у мирний час зберігалися в "кадровому" статусі – вони зберегли майже повний комплект офіцерів і багато унтерофіцерів разом із невеликою кількістю солдатів. Російська та радянська доктрина та стратегія вимагали широкомасштабної мобілізації резерву для поповнення цих кадрових підрозділів у воєнний час. Цей кадровий підхід до військової сили був поширеним серед континентальних європейських держав з кінця 19 століття до холодної війни", – кажуть в Інституті.

Російські військові намагалися перейти на повністю добровольчу основу під час фінансової кризи 2008 року, але не змогли. Закінчення холодної війни та демонстрація у війні в Перській затоці 1991 року призвела до того, що багато держав відмовилися від моделей призову.

Російські військові залишалися прихильниками кадрово-резервної моделі до 2008 року, коли путін наказав своєму новопризначеному міністру оборони анатолію сердюкову перевести російську армію на професійну модель і реформувати її, щоб заощадити кошти після фінансової кризи. Один із таких заходів щодо скорочення витрат скоротив строк обов’язкової строкової служби до 18 місяців у 2007 році, а потім до одного року у 2008 році.

У підсумку російські військові отримали гібридну модель, яка поєднує в собі солдатів строкової служби та професійних солдатів. Професійна армія коштує дорого, тому що держава повинна пропонувати потенційним добровольцям набагато вищі зарплати та виплати, ніж вона надає призовникам, у яких немає іншого вибору, окрім як служити. Таким чином, російські військові стали сумішшю професійних солдатів-добровольців, яких росіяни називають контрактниками, і однорічних строковиків,
– зазначили аналітики.

Скорочення терміну служби призовників призвело до зниження боєздатності резервів росії. Зазвичай військовозобов’язані досягають мінімуму військової компетентності протягом року – втрачений другий рік – це період, протягом якого кадровий і резервний військові зазвичай доводять своїх призовників до значного рівня боєздатності.

Перехід на однорічний термін обов'язкової військової служби у 2008 році означає, що останнім категоріям російських чоловіків, які відслужили дворічний термін, зараз близько 30 років. Молодші чоловіки в найкращих вікових групах служили лише скорочений однорічний термін.

"Мобілізація – це завжди бюрократично складна справа. Це вимагає від місцевих чиновників по всій країні добре виконувати завдання, яке вони, можливо, ніколи не виконують і репетирують рідко, якщо взагалі. Підтримка бюрократичної інфраструктури, необхідної для проведення широкомасштабного призову в запас, потребує значної уваги з боку вищого керівництва – уваги, якої воно, ймовірно, не приділялося в росії протягом останніх 15 років", – додали аналітики.

Чому путін постійно змінює вище військове керівництво росії

Яка кажуть аналітики, путін шукає винних у провалах на війні лише серед вищого військового керівництва. І саме тому він без сумнівів міняє одного на іншого. Але цим навряд чи зможуть усунути фундаментальні структурні проблеми, з якими стикається армія росії. 

Варте уваги – У путіна вибухнули новими погрозами: дивіться відео