Про це розповів голова парламентської фракції "Слуга народу", член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Давид Арахамія під час брифінгу в парламенті.

Дивіться також Тисячі бійців не воювали на фронті, – Арахамія розповів про разючу знахідку Сирського в армії

"Бідні йдуть до армії"

Посадовець розповів, що наразі розглядаються дві моделі економічного бронювання, стосовно яких точаться дискусії. За його словами нардепи розуміють, що не можуть жодного долара з міжнародної допомоги витратити на зарплати військовим.

Будь-які зарплати військовим, а ми хочемо їх підіймати, хочемо більше військових – це наші гроші у вигляді мит і податків. З іншого боку, щоб ці гроші зʼявлялися, економіка має працювати. Але тут питання справедливості. Багато опонентів кажуть, що багаті не служать, а бідні йдуть до армії,
– сказав він.

Арахамія також наголосив, що перша модель передбачає, що розмір податків із зарплати військовозобовʼязаного має бути 35 тисяч гривень, яких вистачатиме для утримання одного бійця. А от друга модель передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних.

"Наприклад, медіа. Умовно кажучи, у вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачується мінімальна зарплата бійця щомісяця. Зараз мінімальна – 20 тисяч гривень, тобто 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу сплачується щомісяця. Це окремо від податків", – уточнив голова фракції "Слуга народу".

Однак посадовець переконаний, що вже ж одна із моделей економічного бронювання буде запроваджена.

Що відомо про економічне бронювання

  • В Офісі президента вважали, потрібно упровадити економічне бронювання з огляду на реальну заробітну плату. Пропонувалося, що нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на відстрочку мала становити 30 – 35 тисяч гривень на місяць.
  • Водночас група депутатів Верховної Ради пропонувала власне бачення. Вони були прихильниками впровадження податку, на кшталт військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень.
  • Однак не всі підтримували таку ініціативу. Зокрема, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ставився до економічного бронювання скептично. За його словами, раніше вже існував так званий "податок на боягузтво" – однак у жодній країні він не спрацював.