За даними Міністерства юстиції, наразі у місцях позбавлення волі відбувають покарання (тобто є засудженими) 26 тисяч людей. Ще 20 тисяч очікують вироків, тобто є увʼязненими. Близько 50 тисяч українців відбули покарання – вони мають судимість, є звільненими, але виключені з військового обліку й “невидимі” для ТЦК.

Залучити до відсічі російській агресії планують першу категорію – засуджених. Але не всіх і за чіткими правилами. Отже, засуджені українці зможуть вступити на військову службу та що робитимуть після закінчення війни?

Що передбачає мобілізація засуджених, хто зможе проходити військову службу та якими є її особливості – читайте далі у матеріалі.

Засуджених вʼязнів мобілізуватимуть тільки за їхнім бажанням. Якщо людина захоче піти на службу, вона повинна буде подати відповідну заяву до установи, де відбуває покарання. Проте однієї готовності засудженого вступити до війська замало: він повинен відповідати певним критеріям.

Мобілізуватися зможуть ті, кому залишилося не менше трьох років до граничного віку перебування на військовій службі (60 років – для рядових, сержантів і старшин, і 65 років – для офіцерів). Також засуджені повинні бути фізично й психічно придатними до служби. Державна кримінально-виконавча служба організовуватиме медогляд, а також – професійно-психологічний відбір.

Змінити камеру на окоп зможуть не всі. Не зможуть вступити до війська вʼязні, засуджені за такі злочини:

  • умисне вбивство двох або більше людей;

  • вбивство, вчинене з особливою жорстокістю або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;

  • злочини проти основ національної безпеки України;

  • особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення;

  • злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості;

  • причетність до тероризму;

  • порушення ПДР у нетверезому стані, що спричинило загибель кількох людей;

  • введення в оману суду чи іншого уповноваженого органу;

  • прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище.

Засуджені служитимуть у відповідних спеціалізованих підрозділах або військових частинах.

Мобілізованих із місць відбування покарань братимуть на окремий облік у військовій частині. Адміністративний нагляд за ними здійснюватиме її командир. А які саме посади можуть займати колишні засуджені – визначатиме Генеральний штаб ЗСУ.

Мобілізація засуджених – чутливе рішення. Однак формування для них окремих підрозділів дозволить усунути більшість ризиків як для війська загалом, так і для них самих,
– пояснює керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій Оксана Заболотна.

Для того щоб вʼязень міг служити за контрактом, його спочатку мають умовно-достроково звільнити за рішенням суду. Як це відбуватиметься? Якщо засуджений хоче піти на службу, він має подати заяву до керівництва установи, де відбуває покарання. Далі – медогляд, а потім орган чи установа виконання покарань подають до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення людини.

Якщо рішення суду про умовно-дострокове звільнення позитивне, суд одразу надсилає ухвалу до відповідного ТЦК. Туди Нацгвардія доставляє людину та передає її для укладення контракту. Далі засудженого, який підписав контракт про службу, відправляють до спеціалізованого підрозділу військової частини.

Важливо розуміти, що умовно-дострокове звільнення та вступ засуджених на службу не відбуватимуться одномоментно. По-перше, суд має розглянути кожну справу окремо. По-друге, суди переповнені іншими справами. І по-третє, в Україні є величезний дефіцит суддів. Тож процес мобілізації засуджених, радше за все, бути доволі тривалим.

Якщо людина отримає умовно-дострокове звільнення, підпише контракт, а потім вчинить нове правопорушення, то суд призначатиме їй покарання за сукупністю вироків та із зарахуванням терміну попереднього ув'язнення.

Тобто попередній термін покарання додається до нового, й людина має відбувати вже сукупне покарання. Коли обвинувальний вирок набирає законної сили (проголошується винуватість людини), то дія її контракту зупиняється й, відповідно, вона припиняє військову службу,
– пояснює Оксана Заболотна.

Якщо засуджений, якого звільнили умовно-достроково для військової служби, ухилятиметься від її неї, то йому загрожуватиме від 5 до 10 років позбавлення волі.

Звільнені умовно-достроково люди не матимуть щорічної основної відпустки. Такі військовослужбовці можуть розраховувати на відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин до 10 днів. Також передбачено тимчасове звільнення у зв’язку з хворобою або після поранення. У цьому випадку на підставі висновку ВЛК (військово-лікарської комісії) зберігається їхнє грошове та матеріальне забезпечення.

Контракт мобілізованих вʼязнів припиняється й вони звільняються з військової служби лише у трьох випадках:

  • за станом здоров’я – на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6 – 12 місяців;

  • у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, що призначає покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі;

  • у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням про демобілізацію.

Військовослужбовці, які не мають судимостей, можуть звільнитися з багатьох підстав, як-от досягнення граничного віку, через сімейні обставини. Навіть троє і більше дітей до 18 років дає таке право. Якщо за час служби у військовослужбовця народилася третя дитина, то він може звільнитися. Але на засуджених дія цих норм не поширюється. Для них діють лише цих три підстави звільнення із військової служби,
– пояснює Оксана Заболотна.

На думку аналітикині Центру спільних дій Оксани Заболотної, закон пропонує чітке законодавче регулювання всіх аспектів служби вʼязнів у війську, починаючи з умовно-дострокового звільнення й закінчуючи адміністративним наглядом. Також унормовується питання відпусток, звільнення й правового захисту мобілізованих увʼязнених.

"Прийняття на військову службу засуджених допоможе збільшити мобілізаційний ресурс країни, що конче необхідно в умовах обмежених людських ресурсів. До того ж цю категорію військовослужбовців варто насамперед сприймати не як в'язнів, а як людей, які стали на захист країни", – підсумовує Оксана Заболотна.