Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
11 серпня, 10:35
5

Статус мільйонів українців в Європі під питанням: тимчасой захист продовжать не всім

Поки всі рахують, кого з новоприбулих Європа тепер не пустить, головне сталося на іншому рівні. Київ уперше домігся, щоб український військовий обов’язок примусово забезпечували чужі держави. Заплачено за це статусом 4,4 мільйона людей, який відтепер лежить у Брюсселі як застава.

5 серпня набуло чинності рішення Ради ЄС 2026/1912. Тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2028 року, і вперше його нададуть лише тим, хто підтвердить виконання військового обов'язку або звільнення від нього. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Шлях був короткий. У червні – лист фон дер Ляєн лідерам ЄС, 15 липня – згода країн, 30 липня – рішення Ради ЄС, 4 серпня – публікація в Офіційному журналі, наступного дня – чинність. Читати це рішення варто не з боку тих, кого не пустять, а з боку того, хто відтепер виконує український закон.

Закон, ухвалений не в тій Раді

Доказом для чоловіків призовного віку слугує штамп про законний виїзд, запис у Резерв+ або довідка про відстрочку чи непридатність. Тобто застосунок українського Міноборони став умовою легального перебування у двадцяти семи країнах. 

Норми такої сили Верховна Рада вдома не ухвалювала й не збиралася: питання виїзду молодих чоловіків закрили постановою Кабміну в серпні 2025 року, і повертатися до нього в парламенті охочих не було.

Цифри показують, що фільтр ставили не проти потоку. Головний виїзд останнього року, близько 400 тисяч чоловіків від 18 до 22 років, йде цілком легально, отже, нову умову ЄС ці люди виконують за визначенням. Для порівняння, нелегально кордон з європейськими країнами цьогоріч перетнула майже тисяча людей, торік – понад десять тисяч. 

Механізм будували не заради цієї тисячі. Його будували заради самої процедури: щоб український військовий обов'язок уперше перевіряли за межами України, і щоб робили це не ТЦК, а європейські міграційні служби.

Хто про це просив?

4 червня в Люксембурзі єврокомісар з внутрішніх справ Магнус Бруннер, пояснюючи ідею виключити чоловіків від 23 до 60 років, сказав прямо: це також те, що просять нас зробити українці. 

Жодне українське відомство цього прохання своїм ім'ям публічно не підтвердило. Так і мало бути, бо розписатися за нього всередині країни коштувало б рейтингу, а результат приходить однаково.

Київ тим часом будував ту саму конструкцію зі свого боку. У квітні в Берліні Зеленський погодився з Мерцом, що з тими, хто виїхав із порушенням закону, мають розбиратися служби обох країн. 

29 липня, за день до рішення Ради ЄС, Кабмін ухвалив постанову №981 про перевірку військово-облікових документів консулами через систему "е-Консул". Дві столиці добудували один механізм у той самий тиждень.

Робилося це в кадровій порожнечі. Міноборони, чий Резерв+ став європейським доказом, від 20 липня очолює виконувач обов'язків, а Верховна Рада пішла на канікули до 18 серпня, так і не призначивши міністра. Інструмент запрацював, автора в нього офіційно немає.

Хто був проти і чому

Єдності в ЄС не було. На тому ж засіданні Естонія наполягала на продовженні директиви в нинішньому вигляді, а її міністр внутрішніх справ Ігор Таро додав, що будь-які зміни треба обговорювати з Україною. Так само висловився Люксембург, а Франція, за спостереженням ECRE, заперечувала проти обмежень.

Аргумент противників обмежень для чоловіків призовного віку був один: про українців вирішують без України, а норма б'є по одній статі.

Друга лінія критики – юридична. PICUM попереджає, що виключення штовхне частину українських чоловіків у становище недокументованих. У преамбулі самого рішення записано, що ухилення від призову саме собою не є підставою для міжнародного захисту. 

Виходить замкнене коло: відмова в тимчасовому захисті, потім відмова в притулку, і людина зависає без статусу, бо вислати її не дозволяє заборона на видворення.

Київ отримав те, чого не наважився провести вдома

У тих, хто вже всередині ЄС, статус не заберуть, принаймні до березня 2027 року. Умова діє лише для заяв, поданих після набуття чинності змін. 

Законність виїзду заднім числом не перевіряють, бо тягар доказу лежить на заявнику, а доступу до реєстру "Оберіг" європейські органи не мають. Розшук в Україні на європейський статус теж не впливає, це вже українська юрисдикція з паспортами й консульськими послугами.

Переїзд до іншої країни ЄС із поданням там нової заяви може бути прочитаний як звернення нового заявника, і Чехія вже вимагає підтвердження не лише за первинними, а й за повторними заявами та за возз'єднанням сім'ї. Австрія відкрито домагається, щоб від березня 2027 року чоловіки від 23 до 60 років більше не отримували автоматичного захисту. А ще у вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію про поетапне згортання тимчасового захисту й перехід на інші дозволи. Усе це – три різні двері, і всі відчиняються тим самим ключем.

Київ отримав те, чого не наважився провести вдома. Ціну написано дрібним шрифтом. Статус 4,4 мільйона людей перетворився на позицію в чужому переговорному портфелі, і відкривають цю позицію не в Києві. 

Щоразу, коли Брюсселю знадобиться від України щось інше, папка вже лежатиме на столі.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Пов'язані теми: