Під час великої підсумкової пресконференції президент Зеленський озвучив цифри майбутньої мобілізації в 450 – 500 тисяч людей, які необхідні Силам оборони у 2024 році. Також нині у Верховній Раді йде активна робота над значними та довгоочікуваними змінами до процесу мобілізації на законодавчому рівні. Ще жвавіше цю тему обговорюють у суспільстві, де резонно виникає чимало різних ідей. Не всі з них життєздатні, а деякі можуть здаватися абсолютно незвичними для нас. Про одну з таких ідей розповідаємо далі.

Цього разу історія про те, як у США набирали на війну за допомогою кульок і лотереї, як це працювало та чи може стати в пригоді Україні, яка конче потребує посилення темпів мобілізації. Про це читайте в матеріалі 24 Каналу.

До теми Приїхали Залужний, Шаптала та Умєров: комітет Ради почав розгляд нового закону про мобілізацію

Новий імпульс широкій дискусії в суспільстві надав Тимофій Милованов – колишній міністр економіки в уряді Олексія Гончарука, а також почесний президент КШЕ, позаштатний радник голови ОПУ Андрія Єрмака та член наглядової ради "Укроборонпрому".

На своїй сторінці в фейсбуці Милованов виклав власні роздуми та реакції на дописи й коментарі колег щодо мобілізації та дійшов висновку, що "люди хочуть справедливості та мобілізацію на основі рівня податків вважають несправедливою. Водночас альтернативна система (та яка зараз), є менш прозорою, і теж дискримінує на користь багатих (і корумпованих). Тому потрібно робити лотерею, але чи є це правильно з точки зору ефективності для армії та економіки?".

Милованов зазначив, що зацікавився досвідом США щодо лотерейної мобілізації.

Мене вразив підхід США. Довгий час у XX столітті вони вирішували, хто буде мобілізований через лотерею. Публічно, прозоро, витягувались номери дня та місяця народження. Всі, хто народився в той день певного віку, мобілізовувались. Так було у світові війни. Під час В'єтнаму (В'єтнамської війни – 24 Канал) механізм був складніший, але теж, кого мобілізовувати, обирали просто, прозоро і випадково,
– Тимофій Милованов розповідає про американську лотерею.

У дещо інших формах вона існувала, як альтернатива заново винайдений у революційній Франції кінця 18 століття масовій мобілізації, та існує досі в багатьох країнах. Цим практикам вже чимало сотень років. Шляхом жеребу, до прикладу, набирали селян у допоміжні армійські підрозділи (міліції) в дореволюційній Франції.

В Російській імперії 19 століття рекрутський набір до війська також робився шляхом жереба (звісно, непрозоро). І тоді це фактично означало – "квиток в один кінець", адже війн було багато, служити потрібно було довго, а людей в російській армії традиційно не берегли (і за людей в принципі не вважали) ще задовго до вторгнення в Україну у 2022 році.

Роком народження системи жеребкування до американського війська вважається 1863 рік. Тоді, в березні, Конгрес ухвалив закон про військовий призов. Це була реакція на провал перших етапів громадянської війни, коли військо, сформоване з добровольців, виявилось неефективним у протистоянні з армією Півдня.

  • Закон передбачав проведення жеребкування серед чоловіків 20 – 45 років, якщо не вдавалося в штаті набрати потрібну кількість добровольців.
  • До того ж багаті могли відкупитися від призову, сплативши 300 доларів (на той час – доволі великі гроші). Під призов потрапили новоприбулі до США мігранти, які здійняли бунт у Нью-Йорку. Для його придушення довелося застосовувати артилерію та повертати з фронту регулярні частини (і це не дозволило армії Півночі добити Південь після поразки генерала Лі в битві під Геттісбургом).

Ці події, зокрема, показані у фіналі блокбастера Мартіна Скорсезе "Банди Нью-Йорка" і тепер ви знаєте, чому армія США розбомбила власне місто під незабутній хіт U2.

Мобілізаційна лотерея в США 1917
Молоді чоловіки під час першого національного дня реєстрації, проведеного у зв'язку з прийняттям Закону про військову повинність 1917 року / Фото United States Library of Congress

Процедура жеребкування відбувалася в приміщенні військового департаменту у Вашингтоні. Для участі в неї кожен військовозобов'язаний мав зареєструватися в списку на своєму окрузі та отримати порядковий номер.

  • Усього було 10 500 номерів, при чому на одному номері було зареєстровано багато людей з різних округів. Секретар департаменту витягував зі скляного акваріума перемішані кульки з номерами й оголошував їх.
  • Військовозобов'язаний, який мав цей порядковий номер, підлягав призову на службу. Якщо його номер не називали, він залишався цивільним до наступної лотереї.

Мобілізаційна лотерея 1969
Конгресмен Александр Пірні тремтячими руками витягає першу кульку з написом "вересень 14". Так в грудні 1969 почалась перша лотерея для визначення черговості призову американців на війну у В'єтнамі / Фото United States Library of Congress

Мабуть, найвідомішою є лотерея, що відбулась 1 грудня 1969 року та мала за мету закрити нестачу добровольців для участі в дуже непопулярній війні у В'єтнамі.

Спершу жодних лотерей не передбачалось взагалі – призов проводили комісії штатів і округів, які мали свої квоти та були непрозорими. Під тиском громадськості та велелюдних мітингів (так, 15 листопада 1969 року до Білого Дому прийшли майже пів мільйона людей) від такої системи відмовились та повернулися до лотереї, яка гарантувала рівність для всіх і вважалася значно справедливішою.


Співробітники військової поліції стримують протестувальників під час сидячого страйку біля входу в Пентагон / Фото US Army. NARA

  • Лотерею-1969 вдосконалили – замість номерів військовозобов'язаних віком від 19 до 26 років були дати народження.
  • Кульок стало 366 по числу днів в році (враховуючи високосний). Тоді першим витягнули кульку з "14 вересня", якій присвоїли 1-й номер, тобто першими мали йти служити ті, хто народився в цей день.
  • Далі конгресмен з Нью-Йорка Олександр Пірні витягнув "24 квітня" (2-й номер), потім – "30 грудня" (3-й номер), за ними – "14 лютого" (4-й номер) і так до кінця, поки не було визначено чергу призову.

В підсумку за результатами лотереї в 1970-му призвали всіх чоловіків з порядковими номерами до 195-го – це 1,8 мільйона людей.

Мобілізаційна лотерея 1969 року в США: дивіться відео

Церемонію транслювали по радіо та на центральному телебаченні США. Завдяки архівним кадрам, що збереглися та нині викладені на YouTube, ми знаємо, як все відбувалося, а ще знаємо, що руки в пана конгресмена добряче трусилися, адже він, схоже, розумів, що вирішує долі тисяч людей.

Лотереї з набору на війну до В'єтнаму відбувались ще кілька разів, але вони вже не були такими масовими. Учасниками були лише 19-річні, а призов був лише в 1971 та 1972 роках. У 1973 році США перейшли на контрактну армію. Всього через лотерею було призвано 2,2 мільйона американців.

Вони були дещо змінені – з'явились два барабани, з яких одночасно виймали кульку з днем року і числом від 1 до 365 (366 для тих, хто народився у високосний рік). Так, певне число отримувало свій унікальний номер. Потім їх ще декілька разів перемішували, знову складали в барабани та потім діставали одночасно з номерами – у такий спосіб день року отримував своє місце в черзі на мобілізацію.

Алгоритм лотереї детально описаний. Її проводить Selective Service System на підставі ухваленого Конгресом та підписаного президентом США законом.

  • Лотереї підлягають призовники віком 20 – 25 років, після них можуть бути призвані ті, кому 18 – 19 років.
  • Для визначення порядку призову використовують 2 лотерейних автомати Titan. Система працює автоматично та обирає облікові номери рандомно.
  • Автоматизована система рандомно витягує облікові номери чоловіків, котрим у рік проведення лотереї є повні 20 років. Наступними обирають тих, кому є 21, 22, 23, 24, 25. Наступними у разі необхідності будуть ті, хто має повні 19 років, за ними – ті, кому виповнилося 18.

Що важливо, процес лотереї має проводитись публічно із залученням ЗМІ.

Система SSS в США
У США досі діє система SSS / Фото patriotledger.com

  • Військові збирають усіх призовників та проводять їхнє тестування в підрозділах The United States Military Entrance Processing Command (USMEPCOM), за підсумками якого визначають, чи можуть ті, кого випадково обрала лотерея, нести військову службу.
  • Медичні обстеження призовників проводить професійна військова клініка, для якої це є профільним завданням.
  • Після тестування чоловіки, що визнані придатними, мають 10 діб для надання заявки на звільнення або відстрочку (вони також мають право обрати проходження альтернативної служби). З 11 доби починають роботу арбітражні комісії, котрі розглядають скарги призовників. Від моменту отримання наказу про призов до відправлення обраний має 10 діб. З’явитися треба в той самий офіс USMEPCOM.

Така система максимально мінімізує корупційні ризики.

Людський фактор зменшено – людину обирає автоматизована система, а облік ведеться не по головах, а по документах. При цьому, придатність до військової служби визначає військова служба (USMEPCOM), зацікавлена, щоб армія отримала найкращих кандидатів. Розшуком ухилянтів займається федеральна влада, а не військові, які не мають права розшуку поза межами військових баз. Також поліція має право примусового приводу.

Визначено, що від дня початку умовної "кризи" до постачання першого призваного за мобілізацією мінімально проходить 193 доби. За цей час бойові завдання мають виконувати контрактники та резервісти, щоб виграти час для розгортання призовників.

Зазначимо, що нині про повернення до практики лотерей та призову у США не йдеться – збройні сили країни виконують свої бойові завдання в повному обсязі та цілком задоволені власною професійністю, а з "другою армією світу" та одним із потенційних противників взагалі воюють українці.

В Україні ж ця тема стала актуальною через необхідність посилення темпів власної мобілізації. Можливо, подібні лотереї незабаром стануть і для українців реальністю.

Нині система лотерей діє в Австралії, а в Таїланді вона взагалі відбувається ледь не в режимі "реаліті-шоу". Також на підставі "щасливого білету" формується регулярна армія Данії. Тож мовиться не про щось унікальне, а про світову практику.

Мобілізаційне реаліті-шоу у Таїланді – дивіться відео: