П'ять стільців для великої гри: про що насправді Росія хоче домовитися в Абу-Дабі

10 і 11 листопада в столиці Еміратів відбудеться перший з лютого тристоронній раунд перемовин. Між ними пролягла війна США з Іраном, яка на пів року заморозила переговорний трек. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Стів Віткофф назвав три теми: повоєнні безпекові домовленості, деескалація і гуманітарні питання. Київ додає конкретику: енергетичне перемир'я, безпеку судноплавства в Чорному морі й обміни полоненими. Та порядок денний пишуть для преси. Щоб зрозуміти, про що говоритимуть насправді, читати треба списки делегацій.

Україна: розвідник на чолі, Банкова поруч

Делегацію знову очолює Рустем Умєров. Він вів січневий і лютневий раунди ще секретарем РНБО, а тепер керує Службою зовнішньої розвідки. Плутанину внесло CBS News, яке назвало головою делегації Кирила Буданова. Офіс президента це спростував, а Давид Арахамія підтвердив прямо: "Умєров очолює переговори".

Кирило Буданов, тепер керівник Офісу Президента, їде в складі делегації. Колишній очільник ГУР знає російську військову розвідку краще за будь-кого в Києві. Очікування він збив сам: суттєвого прогресу не чекає, але прогресом вважає вже згоду сісти обличчям до обличчя. 

Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу", очолював українську делегацію ще на переговорах 2022 року і пам'ятає, як Москва торгується. Сергій Кислиця, перший заступник керівника ОП і колишній постпред при ООН, відповідає за дипломатичну рамку. Склад компактний: дві розвідки, парламент і дипломатія.

Росія: ідеолог замість адмірала

У січні Кремль відправив до Абу-Дабі начальника ГРУ адмірала Ігоря Костюкова. Військові говорили з військовими про лінії, моніторинг і обміни, і раунди дали результат: обмін 157 на 157. Тепер делегацію знову очолює Володимир Мединський, помічник Путіна і голова Російського військово-історичного товариства. Той самий, що у Стамбулі 2025 року погрожував українській делегації.

Важливіше – хто летить разом із ним. За даними російських медіа, у делегації – Ігор Костюков, заступники Лаврова Михайло Галузін і Сергій Рябков, а також Юрій Жигаловський з Головного оперативного управління Генштабу. Усі вони 6 листопада сиділи з Путіним на Радбезі, куди той запросив саме учасників переговорів. Галузін веде пострадянський простір, Жигаловський відповідає за карту фронту. Але ключова фігура тут – Рябков: у МЗС він відповідає за США і стратегічну стабільність, тобто за розмову про архітектуру безпеки з Вашингтоном. Пєсков пояснив і рамку: гарантії безпеки можуть бути "тільки взаємними".

США: посередник із пакетом із Брюсселя

Американців представлятимуть Стів Віткофф і Джаред Кушнер, повідомляє Reuters. До Абу-Дабі вони приїдуть не з порожніми руками. 4 і 5 листопада в Брюсселі вони зібрали Україну, Францію, Британію, Німеччину, НАТО, Єврокомісію і Світовий банк і обговорили гарантії для України й повоєнну безпеку Європи. А до того Віткофф бачився з Путіним.

Тобто американці везуть дві позиції, які самі ж і зводитимуть. У лютому з ними були військові, міністр армії Деніел Дрісколл і командувач сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. Чи будуть вони цього разу, не оголошено.

Франція і Британія: незапрошені, але присутні

Ще 28 жовтня Ушаков заявив, що європейців ніхто запрошувати не збирається. Потім Трамп пообіцяв "дуже велику" угоду з Росією, яка стосуватиметься не лише війни в Україні, а "усієї Європи". Наступного дня глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро оголосив: "Європейці будуть належно представлені, Франція буде в Абу-Дабі". Хто саме поїде, він не сказав, і сам не їде.

Тиск наростав тижнями: Джорджа Мелоні вимагала окремого посланця ЄС, щоб не прирікати Європу на нерелевантність, а Київ просив залучити представника ЄС. Американці при цьому обіцяють лише консультуватися з європейцями "на полях", а до формату з їхньою прямою участю перейти тільки в разі прогресу. Британія сиділа за брюссельським столом, але про її присутність в Абу-Дабі станом на ранок 9 листопада не оголошено. Лідери ЄС обговорять формат представництва лише 13 листопада, тобто вже після раунду.

Конфігурація: два столи в одній залі

В Абу-Дабі фактично працюватимуть два столи. Перший – практичний: енергетичне перемир'я, Чорне море, обмін полоненими. Тут результат можливий, бо ці речі вигідні всім і не вимагають від Москви поступитися головним. Українська сторона порушує і питання про удар по гуманітарному центру в Комишувасі.

Другий стіл великий, і саме для нього Кремль привіз Мединського та Рябкова. "Взаємні гарантії" в російському словнику означають право вето: Москва хоче вирішувати, хто і як захищатиме Україну, і отримати натомість гарантії для себе від НАТО. 

Повного припинення вогню Росія не приймає і досі вимагає віддати Донбас. Це розмова з американцями через голову Києва, і поява француза за столом руйнує її зручний для Кремля формат.

Найсильніше заперечення очевидне: офіційно Кремль список не оприлюднив, а Мединський може бути просто сигналом жорсткості, без жодних далеких планів. Але сигнал Кремль обирає свідомо. Коли треба торгуватися про лінію фронту, він шле Генштаб. Коли хоче переписати правила, шле ідеологів і дипломатів.

Для України тут головний ризик раунду. Гарантії її безпеки можуть почати обговорювати як пункт великої угоди про Європу, де Україна вже не сторона, а предмет. Звідси і вага європейського стільця: він потрібен Києву не для протоколу, а як другий голос за столом, де Москва розраховує говорити тільки з Вашингтоном.

Москва їде в Абу-Дабі домовлятися не з Києвом. Завдання Києва – зробити так, щоб без нього там не було про що домовлятися.