Ватажком того покоління "Альбіселесте" був, звісно, легендарний "один у полі воїн" Дієго-Армандо Марадона. Втім, якби не Гойкоечеа, Акела ризикував стати "гидким каченям" після нічиєї у протистоянні однієї четвертої фіналу проти Югославії. Марадона не забив післяматчевого пенальті. Однак далі, два поспіль сейви Серхіо, який розпочинав турнір резервістом, таки витягнули Аргентину до півфіналу.
Вже, як фартовий ритуал, Серхіо повторив то й же ж перформанс і після нічиєї в наступному поєдинку проти господарів турніру - італійців.
Марадона цього разу забив. А от Гойкоечеа, чітко за розкладом, знову парирував четвертий та п'ятий удар апенінців, і став першим в історії футболу голкіпером, який виграв дві післяматчеві серії на одному Чемпіонаті Світу.