Втім, джаз в чистому вигляді можна було слухати щодня на так званій Волошинській сцені, на подвір`ї будинку, де жив і творив поет і художник Максиміліан Волошин.
“Він не був байдужим до джазової музики, тут грала креольська банда, це було в 28-му році... Тому я думаю, Волошин для своїх часів був людиною прогресивною”, - каже куратор Волошинської сцени Олексій Коган.
Найголовніше у джазі, який ще називають музикою вільних людей, - імпровізація. Музикантам завжди цікаво виконувати музичну імпровізацію, але її не завжди цікаво слухати, - попереджають організатори.
Слухачі на "Джаз Коктебелі" завжди особливі. Кажуть, тут атмосфера неповторна, а деякі навіть висловили своєрідний протест - придбавши квитки, залишилися за огорожею.
“Гроші потрібно заробляти, звідси і попсо вість. Більше людей можна залучити”, - каже Сергій.
Натхненники фесту та імениті гості пояснюють: джаз сьогодні, як і будь-яка інша музична течія не можуть існувати без таких собі стилістичних музичних домішок.
“Мені здається, сила джазу сьогодні у взаємопроникненні в інші стилі.... Можна послухати джаз з етнічним ухилом, з екологічним ухилом, імпровізаційний, можливо, не зрозумілий, або зарозумілий для когось, тобто найголовніше, щоб музика не залишала байдужим”, - каже куратор Волошинської сцени Олексій Коган.
На великій фестивальній сцені дійсно відбувалося повне взаємопроникнення стилів. І байдужими музиканти точно нікого не залишили. "Джаз Коктебель" вже вдев`яте зібрав музикантів чи не з усіх куточків світу на чорноморському узбережжі. Спільно з меломанами вони народжували особливу музику, яку, здавалося можна відчути навіть на дотик.