Ситуація в Авдіївці
— Ми повернулися в неділю, 26-го квітня. Тоді, коли там були, затишшя тривало близько 4-5 днів. За цей час вдалось відновити електроенергію і водопостачання, люди трошки прийшли в себе. Але коли ми від’їжджали – обстріли поновилися, було чутно вибухи. Ситуація залишається дуже складною ще й через те, що в Авдіївці знаходиться найбільший у Європі коксохімічний завод. А це — чималий сегмент української економіки. Хлопці, які там стоять, захищають не лише Авдіївку, а й нашу купівельну спроможність. Там стоїть декілька десантних бригад, мотопіхотні батальйони. В мене нема відчуття, що знову здадуть українське місто. Бойовики теж серйозно налаштовані.
Стосунки з місцевими
— Гірше з настроями населення, не всі підтримують українських військових. Наші бійці перебувають в контакті з місцевими і намагаються під час обстрілів їх відводити у бомбосховища. Неможливо виграти війну без підтримки місцевого населення. Ми зібрали листи підтримки від киян і передали людям на Донбасі. Не всюди, але десь це таки спрацювало. Багато спонсорів нашого проекту не підтримують те, що ми співпрацюємо з місцевим населенням. Я бачила дітей підлітків, які дивляться на наших військових, як на кумирів. Бійці постійно поруч, і з них діти беруть приклад. Дуже важливо, щоб і наші військові були зразковими, адже бувають і випадки протилежного. Власне, через дітей в мене є підозра, що ми зможемо достукатись до старшого покоління.
Потреби бійців на Донбасі
— Нічна оптика – це те, чим займається наш проект. Є позиції, де їх не вистачає, або ж можна було б ще трохи довезти. Але критичної ситуації, щоб їх не було взагалі – нема. Інша важлива потреба – ремонт техніки, яка стоїть нерухома в місцях, де може у будь-який момент стати потрібною. Для 95-ї бригади ми витягали двигуни, везли на ремонтно-танкові заводи, там їх ремонтували і привозили назад. Рада волонтерів зараз займається зведенням фортифікаційних споруд. Є фортифікаційні споруди "Хеско", які використовує НАТО. Чому Міністерство внутрішніх справ відмовилось від них, я не знаю. Та ми хочемо їх привести в Україну і поставити їх по всій лінії фронту.
Обстріли Широкиного
— Обстріли дуже інтенсивні в районі Широкиного. Там вже не йдеться про гуманітарну ситуацію, бо залишилось декілька десятків людей, переважно літнього віку. Серед них — двоє чи троє дітей з неблагополучних родин, які відмовились виїжджати. Там далі ходить цивільний транспорт. На блокпостах поробили так звані "кишені" для переховування транспорту під час обстрілів, але їх ще дуже бракує. Для жителів на сході України російське телебачення — як якась релігія.