Під окупованою Горлівкою бої не закінчуються ніколи. Відсутність артобстрілів – ворог, який зовсім поруч, компенсує постійними шквальними обстрілами з іншого озброєння. Позиції обстрілювались із різних типів гранатометів, крупнокаліберних кулеметів та працював снайпер.
Читайте також: Доба на фронті: 11 військових поранено, окупанти здійснили 69 обстрілів
Стріляють все частіше. І весна цьому сприяє. До того ж, кажуть бійці, ворог нарощує сили.
Вже підводиться техніка, видно, що більше особового складу знаходиться вже на вищому рівні. Вже немає цих, що були в 2014 році, вже вони більш освічені,
– зазначає військовослужбовець ЗСУ Захар.
Та наші солдати теж тепер значно професійніші. Багато з них на війні із самого початку. Бійці цього батальйону свого командира вважають за батька.
"Дуже розсудлива і правильна людина. Перш за все справедлива. Цікавиться життям колективу, кожного підрозділу і зокрема кожним солдатом", – розповідає військовослужбовець ЗСУ Андрій.
Читайте також: УБД для добровольців: хто і чому не хоче урівнювати їх з військовими?
Мова про підполковника на псевдо "Поступ". Він на війні з 2014 року. Однак про себе говорить неохоче, а власне поранення вважає кумедним випадком.
"Десь щось я упустив і в цей момент у мене сталося осколкове поранення в голову. Але залишився на ногах, зміг ще руками показувати, куди і як діяти. Тоді головним було не допустити паніку. Сховалися в резервуар, думали, що він нас захистить, а як виявилось, ми стояли по коліна в бензині. Були кумедні випадки", – згадує командир батальйону ЗСУ "Поступ".
Під Горлівкою і по всій лінії фронту такі "кумедні випадки" скрізь. Проте жарти жартами, кажуть головні герої, але попри все не відступлять ні на крок і дадуть відсіч будь-якому ворогу.