Весна звісно прийшла, і не лише календарна, а ось з політикою доведеться голову трохи поламати. І проблема не в можливих позачергових виборах, бо ключові гравці і електорат до цього завжди готові. Цього разу гостро стоїть питання безальтернативності вибору та масового множення фейкових політиків. І Дарт Вейдер, якого українці мали шанс обрати президентом чи мером Києва у 2014 році, залишається лише початком незрозумілих політичних ігор.

Читайте також: Маніпуляції політиків: хто і навіщо зомбує українців

2018 чи 2019 – майже як на кавовій гущі соціологи та політтехнологи почали передбачати рейтинги політиків, партій, прогнозувати перемогу і поразку ряду політиків. Мене особисто лякає те, що вкотре ходимо по колу тих самих, або не можемо усвідомити життя без популізму. Мураєв, Рабінович, Саакашвілі, Бойко, Гриценко, Тимошенко і так далі – думаю, не варто продовжувати список політиків і бізнесменів, про яких Гугл знає більше ніж достатньо.

Оновити політикум і позбутися фейків. Саме в такому контексті хочеться бачити нові обличчя тих, хто претендує на зайняття депутатських та міністерських крісел в найближчому майбутньому. Що робити з посадою президента? Думаю, більшість вже давно зрозуміла, що баланс буде зберігатися на рівні виконавчої влади в особі Кабміну, та законодавчої, яку представляє парламент.

Сьогодні про майбутнє говорять усі без винятку політики, від виборів до виборів обіцяючи різні покращення, життя по-новому, зміни і реформи. До речі, про останні. Не зайве буде згадати, що доля усіх політиків-реформаторів досить непроста. Їх рейтинги стрімко падають, а результати роботи помітні як правило вже після їх перебування при владі. Але щось мені підказує, що українські реформатори переживуть цю тезу і доведуть свою життєздатність і після оновлення влади.

Читайте також: Всі реформатори мають низький рейтинг, – політолог про виступ Президента

Історія нашої незалежної політики хоч молода, але багата. Ми пам'ятаємо "політику між капельками", усі побачили "Україну – без Кучми", познайомились "з любими друзями і кумівством", знаємо, коли треба зупинитись під фразу "астанавітесь", спробували "жити по-новому". Ось тільки чужими і порожніми для українців стають такі безальтернативні технології.

Після двох Майданів, нам точно хочеться чесності і справедливості, віри в те, що ми зможемо і збудуємо вільну Україну без популізму і брехні. Достатньо того, щоб пам'ять і героїзм Майдану не використовували під час фейкових мітингів та наметових містечок. Щоб честь кожного героя не була затьмарена фейковими військовими, які тікали від люстрації чи будували передвиборчу кампанію в АТО.

Сьогодні вже не так важливо, чиї імена в політиці залишаться завтра. Ключовою необхідністю є зберегти країну, не втратити людей і повернути територію. Бо за боротьбою за владу та фейковістю облич і проектів часто забувають про найголовніше – вільними ми можемо бути лише на своїй землі, багатій на природні ресурси, людський потенціал і силу духу.

Я поки не знаю, хто замінить фейкових політиків. Але відокремити сьогодні популістів від реформаторів все ж можу. І в цьому наша невелика перемога. Далі буде…

Читайте також: Ганебний рейтинг: Україна – найкорумпованіша країна Європи після Росії