На полях Генасамблеї: чого досягла Україна

Зустрічі на найвищому рівні і суть промов світових лідерів говорять про те, що бажання президента Росії відсунути питання України на другий план світової сцени війною у Сирії та загрозою світового тероризму реалізувати не вийшло.

Порошенко обіймається з главою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером

Як пояснив сайту "24" політичний експерт, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, наразі становище України не погіршилось.

Всі побоювання про те, що Захід і Обама за спиною України домовилися з Путіним про "обмін" Донбасу на Сирію — беззмістовні. Прокремлівські журналісти та експерти вбивали цю думку в різні голови. Більше того, навіть Путін повірив у те, що він на це здатний. Але було видно, що після виступу Обами Путін змінив свою промову на ходу. Обама не дав жодного чіткого сигналу про те, що щось змінилося у ставленні Росії. Всі стоять на позиції збереження української територіальної цілісності, позиції щодо Сирії також не збігаються,
— сказав він.

Разом з тим, як пояснив посол України у США Валерій Чалий, Україна отримала чіткі і позитивні сигнали.

Я вважаю, що були дуже сильні месиджі від президента США Барака Обами, тому що дуже велика частина його виступу була присвячена Україні. Говорилися дуже сильні речі, давалися правильні меседжі, і я думаю, що такий сильний сигнал був почутий,
— прокоментував дипломат.

Під час зустрічі із Президентом України Обама підтвердив підтримку України та зусиль із захисту територіальної цілісності і суверенітету нашої країни. Посол України в ООН Юрій Сергєєв додав, що "відбулася вкрай серйозна розмова президентів України і США".

Обама і Порошенко

Це все, беззаперечно, приємно. Але міжнародна підтримка була лише однією з заявлених цілей української делегації. Друга, за визнання українського Президента, полягала у тому, аби реформувати Раду безпеки ООН для того, щоб Україна стала її непостійним членом, а країни, які мають право вето в Раді, не могли його використати, коли йдеться про масові вбивства людей.

Із цим пунктом однозначної позиції країн ще нема. Для ухвалення такого рішення необхідно 2/3 голосів членів Генасамблеї ООН, а деякі з них все ще вагаються. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вже заявив, що Україна розраховує на позитивний результат голосування, яке відбудеться 15 жовтня і над цим буде працювати вся українська команда.

Але паралельно із тим російська дипломатична команда не менш активно працюватиме над тим, аби рішення було прийнято не на користь України. За словами Голобуцького, зараз Україну підтримують близько 110 країн. Реформування Радбезу ООН – питання, яке цікавить не лише Україну. Відтак шанси на те, що наша країна увійде до списку держав, які є непостійними членами Радбезу, досить непогані.

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала пояснив, що новий статус потрібен Україні, щоб продовжити будувати і розширяти антипутінську коаліцію. За його словами, голосування в ООН за членство України буде також лакмусовим папером для розуміння двох важливих взаємопов’язаних питань: ефективності української дипломатії та розуміння світом російської загрози для світової безпеки.

Разом з тим, є лакмусові папірці, які вже зараз показують, що дипломати спрацювали ефективно не на всіх фронтах. Віце-президент Української асоціації зовнішньої політики Олександр Купчишин зазначив, що в асоціації проаналізували порядок денний сесії Генеральної асамблеї ООН – всього 170 питань, але там не було питання про територіальну цілісність України. Це, за його словами — значна поразка.

В ООН існує система безперервного розгляду питань. Для прикладу, питання Афганістану розглядають вже 30 років. Зрушень може й не бути в цих питаннях, але головне, щоб міжнародна спільнота знала, що це питання ще не вирішене,
— пояснив експерт.

Ще одним ключовим питанням, яке обговорювалося напередодні Генасамблеї, було питання ймовірності загострення ситуації на Донбасі. Експерти припускали, що якщо Росія не зможе домогтися у Нью-Йорку бажаного прогресу, проросійським бойовикам буде віддана команда "Фас!". Вірогідність така дійсно існує. Але реальність її можна буде оцінити лише після того, як 2 жовтня у Парижі відбудеться зустріч у нормандському форматі. За словами політичного аналітико Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, успіх паризької зустрічі багато і чому залежатиме від того, про що говоритимуть на полях Генасамблеї. І вже 2 жовтня ми дізнаємося, який практичних результатів вдалося домогтися українським дипломатам у США.

На важливості зустрічі у нормандському форматі наголосив і генеральний секретар ООН Пан Гі Мун на зустрічі із Путіним. Він нагадав главі РФ, що "мінські домовленості про припинення вогню дотримуються в значній мірі, але ситуація не ідеальна, потрібна політична воля з усіх боків".

2 жовтня відбудеться зустріч в нормандському форматі. Я розраховую, що ця зустріч буде дуже продуктивною. Ваша участь особливо важливо для припинення вогню і для досягнення повороту,
— підкреслив генсек ООН.

Читайте також: Генасамблея ООН: Чому Путін не стане рятівником світу