До дня святого Миколая Юля і цьогоріч мріє назбирати велику посилку для бійців 95-ї окремої аеромобільної бригади. Шефство над ними Юля тримає уже півтора роки. Внески та пожертви збирає переважно серед знайомих і родичів. Каже, цьогоріч робити це важче.
Біржа збирає на соціальні потреби хворих дітей та будинки пристарілих. Вона об'єднує кілька десятків благодійних організацій. Попри війну, до вересня надходження були більші, ніж попереднього року, проте з початком осені їх різко поменшало.
На екологічні проблеми і тварин взагалі збирають мізер. Українці стали жертвувати менші суми, але кількість благодійників не зменшилась.
До війни благодійністю займався лише кожен 5-й українець, нині ж — кожен 2-й, порахували соціологи. Середня сума пожертви цього року складає 300 гривень. Але в останні місяці більше сотні дають рідко. Найбільше жертвують жителі Західних областей — це роблять і дорослі, і діти. За ними у рейтингу — мешканці центральних областей. Схід і Південь благодійністю займаються на рівні. Якщо Захід жертвує на армію, то схід — на переселенців.
Українці на армію перерахували 65% пожертв, 20% внесків йдуть хворим та інвалідам, на переселенців і релігійні потреби дають однаково по 12%. На захист тварин, екологію і спорт пожертви складають трохи більше 1%.
Війна навчила українців не бути байдужим до чужого горя. Хоча пожертви для армії — це скоріше внесок у власну безпеку. Проте, зростання цін і "стомленість" війною притупила інстинкти. Відтак, зменшення пожертв логічне.
Проте, перед самісінькими новорічними святами люди знову згадують про благодійність. Вони чекають чуда і готові його подарувати іншим. Та й милосердя — одна з основ українського менталітету. Додамо, 13 грудня — День благодійника.
Автор сюжету — Олександра Ревуцька.