Незвична для українців західна традиція на Пасху купувати або власноруч виготовляти солодощі у формі вуханя губиться у віках. Згідно з німецькими звичаями слухняним дітям на свята залишали подарунки - розмальовані яскравими фарбами яйця. У Саксонії вважали, що такі праобрази крашанок не може знести звичайна курка, і робить це півень, у Ельзасі - лелека, у Баварії - зозуля. Згодом усіх своїх конкурентів витіснив не хто інший, як великодній заєць.
У США звичай виготовляти пасхальних зайців з марципану та шоколаду привезли іммігранти зі Старого Світу. Науковці з Флориди дослідили, що перша документальна згадка легенди про великоднього зайця датована XVI століттям.
У Німеччині вухань став настільки популярним, що навіть удостоївся власного музею. Двадцять років тому у Мюнхені при Центрі незвичайних музеїв колекціонер Манфред Клауда відкрив Музей пасхального зайця. Виставка з тисячі експонатів одразу потрапила до Книги рекордів Гіннеса. На жаль, музей закрили у 2005 році.