Це вже не 2017 рік, коли наші громадяни, намагаючись сховатись від жахливої реальності, вигадували байки про те, що війна на Cході – це виключно бізнес-інтереси Порошенка та Путіна.

Зверніть увагу Ми відповімо за всіх, – ветеран емоційно звернувся до російських солдатів

Водночас це вже не 2019 рік, коли обрали абсолютного нового президента, без політичного минулого, і який реально вважав, що зможе домовитися з Путіним й принесе всім нам мир.

Європа і США не обмежуються занепокоєнням

Зараз 2022 рік – час, коли російська пропаганда відкрито заявляє про бажання взяти Київ і залучити для цього свої війська.

Рік, коли самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, відповідаючи на запитання російського пропагандиста Соловйова, розповів, що вони виграють війну за 3 – 4 дні і що "немає кому в Україні воювати проти них".

"VETERANO блог" на 24 каналі: дивіться відео


У відповідь на це Соловйов сказав, що він навіть в землянку готовий сісти – бо йому не звикати – а американці, мовляв, не підуть на війну, бо вони звикли до комфорту.

До теми Лукашенко про війну Росії та України: Триватиме максимум 3 – 4 дні – там нікому воювати

Це рік, коли через військову загрозу, яку представляє Росія, всі ми відчуваємо коливання курсу долара. Адже це напряму впливає на інвестиційний і бізнес-клімат в нашій країні і, звичайно, інформаційна атака, яка не закінчується й сьогодні не додає оптимізму.

Але водночас це рік, коли за один місяць до нашої країни прилітає стільки високопосадовців з різних частин світу, скільки, напевно, не було за 3 попередні роки.

Це рік, коли Європа і США не обмежуються занепокоєнням, а нарешті роблять реальні й відчутні кроки для зміцнення оборони нашої країни.

8 літаків з оборонною допомогою від Сполучених Штатів, майбутній можливий військово-політичний союз із Британією та Польщею, які наразі є чи не найбільшими і найдієвішими нашими союзниками.


Україна отримує оборонну допомогу / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Українці остаточно зрозуміли, що Росія – ворог

Це рік, коли нарешті набрав чинності закон, який дає можливість всім, хто цього хоче, вступати до лав тероборони, щоб мати змогу захищати саме свій дім і своє місто від можливого вторгнення ворога.

Я не знаю, чи є серед наших шановних і дорогих читачів ті, хто досі вважає Росію "братнім народом", а білорусів – тими, хто точно не вдарить нас у спину? Сподіваюся, що таких немає або дуже мало.

Читайте також Дані досі похмурі: розвідка Великої Британії не бачить зниження загрози з боку Росії

Поясню свою думку. Психологи кажуть, що визнання існування проблеми – це вже 50% її розв'язання. І це не пусті слова, адже якщо ви визнаєте, що проблема існує, то це вже зобов'язує вас щось із цим робити.

Саме так я це бачу сьогодні. Нарешті величезна кількість нашого цивільного населення зрозуміла, що Росія – це не братній народ, а ворог, який стягує до наших кордонів свої війська і готовий дати команду йти в наступ.

І саме ці дії ворога, які направлені на залякування наших земляків, і стали тим самим фактором, який сьогодні дає надію на світле майбутнє. Адже, як я вже казав в попередніх блогах, записи в тири – на місяць вперед, на курси з тактичної медицини – теж.

Зауважте Другий літак за день: ще 80 тонн військової допомоги прилетіли зі США

Люди готові битися за себе і своє

Мій телефон та месенджери переповнені дзвінками та повідомленнями на кшталт: "Як купити зброю і що взагалі треба робити?"

Та окремо тішить, що з усієї цієї кількості людей, що звернулися до мене, тільки двоє запитали – куди краще поїхати.

Решта, абсолютно цивільних і далеких від війни людей, одразу казали, цитую: "Дідька лисого я кудись поїду, тут мій дім. Краще скажи, де зброю купити і що із нею робити?"

Це не може не тішити, адже завдання російської влади та їхньої армії полягає, в першу чергу в тому, щоб зламати дух і волю. Знищити саме бажання протистояти їм. Зробити так, щоб їхня армія не зустріла спротиву взагалі, або щоб цей спротив був мінімальним.

І от коли я розумію, що наші земляки не зламались під цією навалою агресивних інформаційних вкидів, то мені стає добре на душі.

Не пропустіть "Не пізно вчитися новому": у Львові провели масштабні навчання з опанування зброєю

Я розумію, що чим більше людей будуть готові битися за себе і своє – тим менше шансів на те, що повномасштабна війна взагалі відбудеться.

Адже якщо "ціна", яку заплатять російські війська, буде надмірною, то і наступати вони не будуть.

Боятися – абсолютно нормально

Також хочу пояснити декілька важливих моментів щодо паніки і страху.

Паніка – це погано, адже це неконтрольований страх, водночас просто боятися – це абсолютно нормально. Адже страх є єдиним, що відділяє нас від смерті, просто він має бути контрольованим і зваженим.

У 2014 році на початку рейду мені було дуже страшно. Я вже розповідав про це, але із часом страху стає менше і через постійні обстріли та бойову активність, через місяць, у деяких людей виросла толерантність до вибухів, залпів і навіть контактного бою.

На жаль, це було і завжди буде проблемою на полі бою, адже солдат, який нічого не боїться або ігнорує питання особистої безпеки – це круто лише в кіно.

В реальному житті для виконання бойового завдання, перше, що має зробити солдат – це вижити. Але якщо він не боїться, то ризик його загибелі підвищується.

Тож до страху треба ставитися як до того, що є нормальним і природним станом. Водночас страх має бути контрольованим.


Перше, що має зробити солдат – це вижити / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Чим більше ви, шановні українці, будете знати про те, що робити в кризових ситуаціях, наприклад, як надавати першу медичну допомогу чи поводитися зі зброєю – тим міцнішим буде ваш контроль над страхом.

Місця для паніки вже не буде, бо ви будете знати, що і як робити.

Так, я прекрасно розумію, що все це займає час і потребує грошей. Я знаю, що сьогодні у кожного з нас є більш нагальні клопоти – сім'я, гроші, яких стало менше, проблеми на роботі та в особистому житті. Я сам такий.

В моєму бізнесі зараз чимала криза, яку спричинив коронавірус, російська гібридна агресія та інші економічні фактори, але я чітко розумію, що поки не буде "закрита" фундаментальна людська потреба в безпеці, то нічого не буде взагалі.

Наш обов'язок – бути готовими навіть до війни

Що б ми не будували, що б не робили – це будуть замки на піску, поки ми не готові до можливої повномасштабної війни. Тому я для себе на перше місце ставлю здобуття навичок ведення бойових дій, яким можу навчитися тут і зараз.

Важливо Вступ до лав тероборони: 3 важливі складові, про які варто знати українцям

Наприклад, оформити дозвіл на зброю. Це легко. Для цього треба просто зайти в додаток Дія, але на комп'ютері, і ввести в пошуку послуг одне слово "дозвіл", після чого перейти за посиланням та отримати весь перелік документів, які потрібні для цього.

Мушу визнати, що війна докорінно змінила моє ставлення до власної безпеки та близьких, адже вона яскраво демонструє, на які страшні речі здатні люди.

Можна приймати це чи закривати на це очі, але факт залишається фактом: наш обов'язок – бути готовими до різних проявів нашого життя. Навіть до війни.

Веселіться, кохайте, реалізовуйтесь, радійте, вчиться, створюйте – але не забувайте про те, що є й інший бік життя, темний. На якому всі ми рано чи пізно, але опинимось, з такими-то сусідами.

Зверніть увагу Відбити абсолютно реально, навіть з маріонетками Лукашенка, – Ярош про можливий наступ Росії

Але на відміну від них, сусідів, у нас немає вибору. Капітуляція – точно не варіант, тому залишається тільки одне – тренуватися і здобувати нові навички. Для нас це життєво необхідно.

Тому прохання: тренуйтеся зараз, щоб потім не шкодувати через втрачений час.

Як показує життя: краще мати навички, які, дасть бог, ніколи не знадобляться. Але якщо доведеться їх застосувати, то хай вже бог милує тих, проти кого ми свої знання та вміння спрямуємо.