Чи треба вже виїжджати з Києва: інтерв'ю радника міністра оборони "Флеша" про загрозу з Білорусі

Загроза з боку Білорусі є цілком реальною. Раніше там вже працювали пункти управління "Шахедами", і хоча зараз українська розвідка не фіксує таку діяльність, відновити її можуть у будь-який момент. Також росіяни можуть будувати там бази для запуску "Шахедів". Своєю ціллю Росія може обрати зокрема трасу "Київ – Чоп", щоб нібито знищувати військову техніку, яка направляється в Україну.

Українці хвилюються, чи варто вже виїжджати з Києва, адже пам'ятають початок повномасштабного вторгнення, проте важливо не забувати, що війна дуже змінилася з 2022 року. 

Таку думку в інтерв'ю 24 Каналу висловив радник міністра оборони Сергій Бескрестнов на псевдо "Флеш". Більше про загрозу з Білорусі, що чекає Лукашенка, якщо ризикне наступати, та що може атакувати Росія під час наступного ракетного удару – читайте далі у матеріалі.

До речі Путін дотиснув Лукашенка відкрити другий фронт? Чому Білорусь оголошує мобілізацію і погрожує Україні 

Що дадуть Україні Gripen і власні КАБи?

Чому росіяни так бісяться через шведські літаки, які нам планують передати? Як це може змінити ситуацію на фронті, якщо разом із ними в нас з'являється ще й власний аналог КАБа?

Це дійсно дуже погана новина для нашого ворога. Я розумію, чому вони так реагують. Військова авіація – це взагалі дуже небезпечна штука. Особливо якщо говорити про це в контексті того, що в нас зараз з'явився і наш український КАБ, аналог російського КАБа.

Я можу сказати, що наші виробники давно працювали над таким рішенням. У нас було десь два-три варіанти вже на фінальній стадії, але це перше рішення, яке показало успішне випробування. Тобто ми вже можемо говорити, що готові використовувати КАБ на фронті. Але для цього нам дуже потрібні носії. Усі розуміють: мати КАБ – це ще не все. Якщо у тебе немає з чого його скидати на ворога, то користі від нього немає.

Ми будемо намагатися використовувати цей тип літака, щоб атакувати ворога КАБами. І ми бачимо, наскільки це активна та ефективна зброя на фронті. Узагалі, наша авіація вирішує дуже багато питань – починаючи з роботи по "Шахедах" і крилатих ракетах.

Для нас це справді дуже хороша новина. Але я з тих людей, які радіють тільки тоді, коли ми вже реально отримуємо ці літаки. Бо ми багато чого чули – обіцянки, домовленості. А от коли вони вже будуть у нас, тоді це буде справді гарна новина.

Повне інтерв'ю "Флеша": дивіться відео

Що Україна готує для Росії?

Аналітики пишуть, що ракети Meteor можуть діставати до Мелітополя, Бердянська, Маріуполя і бити по окупованому півдню. Як це може вплинути на логістику ворога, якщо зараз їм і так ріжуть південні маршрути?

Для ворога це вже дуже велика проблема. І про це говоримо не тільки ми – це визнають і російські "експерти", і аналітики, і ютубери. Кількість таких уражень у тилу противника зросла в рази й буде ще більшою. Міністр оборони вже анонсував логістичний локдаун. Це означає, що ми будемо цілеспрямовано руйнувати їхню логістику. Усі розуміють: армія без логістики не може взагалі воювати.

Як це працює? У нас зараз достатньо deepstrike-засобів. Ми довго намагалися їх виробляти, і тепер бачимо, що в нас є достатньо виробників, які роблять такі засоби ураження, здатні летіти на 1000, 2000 і більше кілометрів. 

Але для нас довгий час була проблемною інша ніша – middle strike. Тобто ураження цілей на відстані приблизно від 100 до 300 кілометрів. А саме там розташоване дуже багато всього важливого – склади, боєприпаси, зброя, паливо, особовий склад, FPV, усе, що підвозиться до лінії фронту.

Якщо ми будемо активно руйнувати ці склади в тилу ворога, а ми розуміємо, як їх шукати, і якщо будемо бити ще й по логістичних шляхах – по трасах, якими все це доставляється до фронту, а ми вже це робимо, – то без логістики армія воювати не зможе.

Раніше ми намагалися бити по ворогу напряму на фронті. Наприклад, коли FPV-пілоти працюють один проти одного, це пряма атака. А зараз ми намагаємося вести комунікаційну, логістичну війну, використовувати всі вразливості ворога для ударів по ньому.

І я думаю, що це буде дуже важке літо для нашого ворога. У нас є потенціал, є достатньо БпЛА – і українських, і закордонних. Ми вже сформували бюджет під ці middlestrike-засоби. Це будуть закупівлі через Міноборони, через агентства оборонних закупівель і напряму виділення коштів бригадам для другої частини закупівель. Тобто зараз ми дуже активно працюватимемо по логістиці ворога в усіх можливих варіантах.

Яка загроза з Білорусі та чи можуть бити по трасі "Київ – Чоп"?

Інститут вивчення війни пише, що Росія може націлитися на трасу "Київ – Чоп" і спробувати перерізати нашу логістику з боку Білорусі. Наскільки така загроза реальна і що взагалі зараз лишається загрозою з території Білорусі?

З боку Білорусі загроза дійсно є. Ми вже спостерігали, як там працювали пункти керування "Шахедами". Зараз такої активності ми не фіксуємо, але вони можуть відновити її в будь-який момент. Також була інформація, хоч поки без підтвердження, що вони можуть будувати там бази для запуску "Шахедів". І це цілком реально.

Я можу сказати, що коли працювали точки радіокерування з території Білорусі, вони дуже потужно атакували наші залізничні маршрути, зокрема напрямок "Київ – Ковель". Там було уражено багато локомотивів. Але коли ми трохи їх  попустили й знищили ці точки керування, на тому напрямку стало більш-менш спокійно.

Але так, вони дійсно можуть атакувати трасу "Київ – Чоп", наприклад, у районі Рівного. Там дуже коротка дистанція – трохи більше ніж 100 кілометрів, десь 120 кілометрів від кордону до Рівного. Вони можуть використовувати реактивні "Шахеди", наприклад, з можливістю онлайн-керування, намагатися знаходити там цілі й бити по логістиці.

Я не думаю, що йтиметься про "Іскандери", бо для них ціль має бути статичною. А тут потрібно шукати ціль, яка рухається, і вражати її в процесі. Ми ці ризики розуміємо і будемо відповідати всім, що в нас є. У нас є класичні перехоплювачі та інші засоби ППО, є засоби РЕБ проти mash-мереж. Будемо намагатися зберегти цю трасу.

Але я хочу сказати, що якщо ворог думає, ніби трасу "Київ – Чоп" легко відрізати, то всі, хто нею їздив, розуміють, що це постійний потік машин. Там немає такого, що йде колона військової техніки і її легко відрізнити. Це потік фур, громадського транспорту та цивільних машин.

Якщо подивитися, як працює логістика у росіян, то в них це колони, Урали, КамАЗи. У нас так не працює. Якщо щось йде від наших партнерів з Польщі, то воно не виглядає як колона Bradley чи HIMARS. Тобто, в мене немає простої відповіді, як саме вони хочуть це робити.

Що чекає на Лукашенка, якщо піде на Україну?

Роберт Бровді, "Мадяр", прямо натякнув Олександру Лукашенку, що якщо з території Білорусі щось полетить по Україні, то в нас уже є 500 цілей для ударів у відповідь. У якому випадку наші дрони та інші засоби можуть полетіти по території Білорусі? 

Я вважаю так: якщо буде будь-яка агресія з території Білорусі – з боку Росії, з боку Білорусі або білоруських сил із території Республіки Білорусь – це дає нам повне право застосовувати нашу зброю адекватно і симетрично у відповідь.

Тобто зараз важко сказати, де саме буде та лінія, після якої це станеться. Але сам принцип дуже простий: якщо з їхньої території буде агресія, ми маємо право бити у відповідь.

Ми дійсно будемо працювати за ситуацією. Якщо говорити про FPV, то, наприклад, це історія на випадок, якщо білоруська піхота спробує перетнути наш кордон. Там працюватиме стандартна схема, як зараз працюють підрозділи "Мадяра".

Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для "Шахедів", ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі.

Зараз важко сказати наперед, яким буде конкретний сценарій. Але це не є таємницею: у нас достатньо розвідданих, супутникових даних. Ми бачимо, що відбувається в Білорусі. Ми бачимо рух військ, бачимо, як вони будують укріплення та дороги. Якщо Білорусь щось замислить, я сподіваюся, ми про це знатимемо заздалегідь.

Чи треба виїжджати з Києва?

До чого вони реально можуть готуватися? Бо такого скупчення військ, як у 2021 – 2022 роках, зараз немає, то що тоді може бути?

Я можу сказати так: війна зараз вже не така, як у 2022 році. Колона техніки, яка просто заходить з Білорусі, – такого, найімовірніше, вже не буде. Зараз на лінії фронту танк живе кілька годин. Якщо якісь колони техніки підуть – наші хлопці з FPV дуже швидко це все закриють.

Але може бути якась комбінована атака, як це зараз відбувається на фронті з боку Росії. Тобто, якась піхота, якісь тактичні групи можуть рухатися малими елементами. Але ми знаємо, що з цим робити.

Мене постійно питають, чи треба вже тікати з Києва, бо люди пам'ятають, що було раніше. Я всім відповідаю: послухайте, це вже не та війна, що була раніше. Зараз у нас достатньо укріплень, достатньо військ і достатньо досвіду, щоб готувати контрзаходи в будь-якому сценарії. Якщо щось і піде з Білорусі, це буде радше спроба розтягнути наші сили. 

Якщо фронт збільшується, нам доведеться знімати певну кількість бригад або якийсь корпус із чинної лінії фронту і направляти на білоруський напрямок. Ворог це прекрасно розуміє. І це справді означатиме для нас додаткове навантаження. Лінія фронту стане довшою. Доведеться будувати захист незалежно від того, наскільки активним буде той напрямок.

Але я хочу окремо наголосити: там і зараз є наші військові. Якщо хтось думає, що в нас там порожній кордон, то це дуже велика помилка. Там дуже потужно працюють хлопці з Державної прикордонної служби, там є інші підрозділи, там є армія. Тому не треба думати, що нам у разі чогось доведеться з нуля кидати туди кілька корпусів, бо там нікого немає. Ні, це не так. 

Так, це відволікатиме частину нашого військового ресурсу, але я не думаю, що це стане для нас колапсом. І наше військове командування, і військово-політичне керівництво готові до будь-яких варіантів, що можуть бути.

Що росіяни можуть атакувати під час наступних ударів?

Але російська і білоруська пропаганда постійно лякає новим ударом по Києву і щодня розганяє в ефірах, що тепер "Києву кінець" і що цивільним треба готуватися. Як на це реагувати?

По-перше, я вважаю, що в росіян справді є проблеми на фронті. Фронтова війна зайшла в глухий кут, і вони не дуже розуміють, що з цим робити. Їм треба дати своєму суспільству якусь інформацію, якийсь позитив, хоч щось продати як результат.

По-друге, вони думають, що можуть нас цим залякати. Але це дуже дивно, і я взагалі не розумію, навіщо вони це роблять. Усі, хто живе в Києві, та й не тільки в Києві, бачать, що чотири роки росіяни атакують столицю всім, чим можуть: крилатими ракетами, "Калібрами", Х-101, "Іскандерами". Це відбувається постійно.

Вони постійно намагаються атакувати наші підприємства. Я не можу багато розповідати про те, що саме відбувається і які саме удари готуються чи наносяться, але можу сказати, що вони постійно шукають якісь наші об'єкти й б'ють по них.

І для мене це особливо болюча історія, бо часто це виглядає як атака просто, аби кудись влучити в Києві. Наприклад, усі наші військові виробництва, які в Україні існували, ворог знає ще з часів Радянського Союзу. Тут немає жодної таємниці. Усі наші штаби, колишні об'єкти Міноборони, командування Сухопутних військ, заводи – усе це вони знають ще з радянських часів.

Зверніть увагу Спочатку залякували, а тепер виправдовуються: у Росії заявили, що "не погрожували" Києву ударами 

Але якщо ми подивимося, що реально відбувається на цих заводах зараз, то побачимо, що більшість із них уже давно не працює за своїм старим профілем. Частина таких підприємств просто виживає завдяки оренді.

Те саме стосується логістичних складів, "Нової пошти", історії з "Квазар-Мікро", заводу "Маяк". По суті, там усе давно в оренді: працюють якісь цехи, які роблять меблі, столярку чи щось інше. Але для росіян це формально зручна ціль, бо за документами це колишній військовий завод.

Ми пам'ятаємо і трагедії на заході України, коли вони атакували радіозавод, а влучали по цивільних будівлях. Тому навіть якщо на якомусь великому підприємстві є маленький відділ, який щось розробляє чи виробляє, це не означає, що їхня атака спрямована саме на нього. Насправді вони просто шукають для себе аргумент, щоб бити по Києву. 

Що вони можуть атакувати далі? Та будь-який завод, який у них десь значиться як військовий. І потім сказати, що вони нібито знайшли якусь законну ціль. Я не буду спеціально називати ці об'єкти, бо це все легко шукається навіть у відкритому доступі. Так, вони можуть узяти будь-який завод ще радянських часів, який колись виробляв електроніку чи щось інше, атакувати його і сказати: за нашою інформацією, там нібито щось виробляли.

Але ми ж розуміємо, що в Києві зараз військові заводи в тому вигляді, як були колись, не працюють. Якщо щось і є, то воно або глибоко під землею, або не в Києві, або постійно змінює місце. Я говорю про реальні цехи, де можуть робити БпЛА, FPV та інші речі. Просто на п'ятому році війни було б дурістю думати, що в центрі Києва досі щось активно виробляється у старому форматі. Тому для росіян це просто привід бити по місту.

Що тут можна сказати по суті? Вони справді можуть дістати додаткову кількість балістики. Я впевнений, що певний резерв у них є. Жодна країна не воює в нуль без запасу. Але вже питання, чи вирішать вони використати ці резерви саме для такої політичної атаки по Києву. Нічого принципово нового ми тут не побачимо. Було 10 ракет – можуть дати 15 чи 20. 

Скільки балістики Росія виготовляє на місяць?

Але не так, що за раз полетить тисяча ракет – у них немає такої кількості?

Ні, такої кількості в них немає. У нас є статистика. Ми найбільше остерігаємося саме балістики, бо тут ми на 100% залежимо від західних партнерів. Ми знаємо, що Patriot може працювати по балістиці. І скільки нам дадуть ракет до Patriot, стільки російських балістичних ракет ми зможемо збити.

З крилатими ракетами ситуація трохи краща, у нас є чим працювати. А от із балістикою проблем більше. І головний їхній засіб тут – це "Іскандер". Саме він залишається основною балістичною загрозою.

Вони виробляють приблизно 60 балістичних ракет на місяць. Це ж не тисяча. І їм треба використовувати ці 60 ракет по всій лінії фронту, а не лише по Києву. Вони ж активно шукають цілі й на фронті. Тому в них теж є свій ліміт. Як у нас є ліміт ракет до Patriot, так і в них є ліміт виробництва "Іскандерів".

І це не те саме, що з малими БпЛА. Якщо ми говоримо про "Шахеди", то там вони справді можуть тимчасово збільшувати виробництво. А ракети – це зовсім інша історія. Таке виробництво неможливо швидко наростити.

Як дорого Путіну обходиться один удар "Шахедом"?

Чи можуть росіяни вийти на ще масштабніші атаки "Шахедами" – не по 700, як це вже було, а по тисячі, півтори чи навіть дві тисячі за раз? Наприклад, кілька днів нічого не запускати, а потім накопичити й вдарити масовано.

Ми вже бачили масовану атаку, коли за добу було близько півтори тисячі "Шахедів". Але ми також побачили, що це були спроби перевантажити нашу ППО. І двічі їм це не вдалося. Першого разу відсоток влучань "Шахедів" був близько 4%, другого разу – десь 7%. А ще минулої зими це було 12 – 13%. Тобто кількість влучань зменшується.

Я рахував: якщо росіяни під час минулої атаки запустили по нас "Шахедів" приблизно на 70 мільйонів доларів, то можна дуже просто порахувати, скільки коштувало їм кожне успішне влучання. І я зараз не кажу, що всі ці "Шахеди" влучили саме в ціль або що кожне влучання завдало великої шкоди. Але якщо порахувати так, як це рахували б самі росіяни, то виходить, що кожне влучання обійшлося їм приблизно у 2 мільйони доларів.

І тут уже виникає питання здорового глузду. Бо якщо "Іскандер" коштує 2 мільйони доларів, але це високоточна і потужна зброя, то виходить, що й один "Шахед", якщо рахувати його успішне влучання з погляду росіян, коштує стільки ж. Тому я думаю, що вони зараз самі будуть думати, що робити далі зі своїми класичними бензиновими "Шахедами".

Варте уваги "Одна з найдорожчих": авіаексперт порахував, скільки Росії коштувала остання атака на Україну

Я можу сказати, що кількість наших перехоплювачів реально зростає. За минулу атаку ефективність перехоплювачів уже була понад 40%. А починали ми з 5 – 10%. Ще взимку було 12 – 15%. А зараз уже 40% від загальної кількості "Шахедів" ми збили саме перехоплювачами. І будемо збивати ще більше.

Тобто ворог намагався накопичувати ці засоби й перевантажити наше ППО. Я після кожної атаки беру історичні дані й аналізую, як це відбувалося, що вони намагалися зробити, як летіли, які були висоти, яка була щільність. Вони постійно шукають нову тактику. І моє завдання – аналізувати це і думати, що вони зроблять наступного разу.

Я бачу, як вони аналізують нашу ППО, наші мобільні вогневі групи, наші засоби РЕБ. І минулого разу вони просто намагалися залітати "Шахедами" дуже щільними колонами, щоб наші хлопці на перехоплювачах не встигали працювати. Але в них не вийшло. І я думаю, що ми ще більше нарощуватимемо щільність нашої ППО з розрахунку на те, що вони далі збільшуватимуть кількість "Шахедів".

Що буде далі? На жаль, зростатиме кількість реактивних "Шахедів" у ворога. 

Чи може Україна створити альтернативу Patriot?

А чи може в нас з'явитися недорога альтернатива Patriot? Деякі компанії вже про це заявляють. Чи реально, що в Україні з'явиться власна ППО, яка зможе збивати не лише крилаті ракети, а й балістику? І чи може це статися вже цього або наступного року?

Моя особиста думка – ні. Я так не вважаю. Це дуже складна система. Якщо подивитися на світ, то країни, які здатні виробляти такі системи, можна по пальцях порахувати. Ми знаємо NASAMS, знаємо Patriot, є якісь ізраїльські локальні розробки. Але щоб розробити таку систему, треба дуже довго і дуже багато вкладати в R&D.

Чому? Бо це не тільки ракета. Це і радіолокаційні станції, і системи захоплення цілі, і програмне забезпечення, і весь комплекс, який виявляє, аналізує, супроводжує і доводить ракету до цілі. Ракета – це лише одна частина всієї цієї історії.

Я особисто розбирав залишки ракети Patriot. І якщо дивитися візуально, то здається, що там немає нічого аж такого неймовірного: є радіолокаційна частина, паливо, електроніка. Начебто все зрозуміло. Але в комплексі це дуже дорога і важка система, бо там ключове не лише "залізо", а й усе, що навколо нього працює.

Цікаво Таємнича записка у фальш-панелі: українські військові знайшли послання в ЗРК Patriot

Тому моя думка така: ні, швидко такої системи в нас не буде. Можливо, колись у майбутньому в нас з'явиться ракета проти балістики. Але я думаю, що це треба робити на базі європейських R&D-центрів і спільно з кимось із європейців.

Дякую вам дуже. І дякую за те, що намагаєтеся давати людям не лише тривожні, а й позитивні сигнали.

Я просто намагаюся показувати людям, що в нас не все погано. Бо в нас відбувається дуже багато позитивних змін, а вся увага часто крутиться лише навколо політики, зради та скандалів. І ми забуваємо про фронт, про те, що війна триває і що нам треба бачити також і підстави для оптимізму.

Ми читаємо погані новини, і нам здається, що все зовсім погано. А насправді зараз ми закуповуємо рекордну кількість пікапів для військових, намагаємося підвищувати зарплати, атакуємо логістику ворога, збільшуємо кількість deep strike. Ми робимо так, щоб ворог відчував війну на своїй території. І тільки зараз там починає рости справжнє невдоволення, бо вони самі починають розуміти, що таке війна і наскільки це страшно.

І ми ще більше збільшуватимемо кількість наших deep strike. Тобто ми не стоїмо на місці. Головне – утримати фронт. І тут велика подяка нашим хлопцям, нашій піхоті, усім родам військ, які цей фронт тримають.

Я ще раз наголошу: активного просування ворога немає. І саме через це вони й намагаються вести комбіновану війну. Усі ці інформаційні вкиди, якісь загадкові атаки в Калінінграді, провокації, удари по Києву – це все реакція на те, що в них є проблеми на фронті.