Політичний чи воєнний задум: які цілі операції на Курщині

Також, можливо, вплинути на російські плани щодо сусідніх ділянок. Таким припущенням з 24 Каналом поділився військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп, наголосивши, що захоплені 500 кілометрів квадратних навряд стануть серйозною "розмінною монетою" на потенційних переговорах.

Дивіться також "Поки що Росія": чи може Курщина стати кінцем для Путіна у 2025 році

Яка мета наступу України на Курщині

Сили оборони України на Курщині можуть мати тактичну ціль – завдати поразки противнику на одному з напрямків, де він не готовий до оборони.

Далекоглядні плани ставляться лише потужними й великими частинами. Але, як відомо, в Курській операції беруть участь близько 6 тисяч військових, а допомагають їм на Сумщині ще кілька тисяч. Водночас ворог міг кинути в бої декілька десятків тисяч солдатів.

Військово-політична ціль – це зайняти велику територію, а для цього необхідно завдати поразки великому угрупуванню противника власними великими силами. Якщо цього немає, можна зайняти відносно невелику територію та розбити кілька батальйонів ворога, але це не сильно допоможе,
– пояснив Шарп.

Україна контролює в Курській області приблизно 500 квадратних кілометрів. Захоплення ще кількох десятків кілометрів означатимуть локальний успіх, але на потенційних переговорах не стануть суттєвою "розмінною монетою". Та і для адміністрації обраного президента США Дональда Трампа це не стане чимось вагомим.

Може бути відвертальний удар, якщо далі більше ніде не планується наступ. Або, найімовірніше, удар з метою покращити тактичне положення і, можливо, вплинути на плани противника на сусідніх ділянках,
– констатував Давид Шарп.

Нагадаємо, наприкінці 2024 року українські воїни завдали удару по командному пункту 810-ї окремої бригади морської піхоти у Льгові, що призвело до загибелі заступника командира бригади та 17 військових.