НАТО та ОДКБ об'єднує лише один момент: експерт пояснив принципові нюанси
НАТО та Організацію договору колективної безпеки (ОДКБ), яка проявила себе лише під час протестів у Казахстані, не можна порівнювати. Їх об'єднує лише один момент.
Для вступу в ОДКБ достатньо дотримуватися лінії президента Росії Володимира Путіна. Про це в коментарі сайту 24 каналу заявив кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики, фахівець з питань гібридності Євген Магда.
Читайте "Мертве тіло на плечах": чому ОДКБ – це не НАТО та як Путін показує "сили" в Казахстані
"Військовий потенціал НАТО – потужніший"
Політолог пояснив, що НАТО та Організацію договору про колективну безпеку об'єднує лише те, що це два військово-політичних альянси. ОДКБ існує вже понад десять років, однак операція в Казахстані була першою і помітно-символічною. НАТО в цьому сенсі діє значно активніше і його військовий потенціал набагато потужніший.
За його словами, якщо говорити про потенціал у питаннях політичних, то, звичайно, у НАТО є помітне лідерство США, а в ОДКБ – Російської Федерації. Однак для того, щоб вступити в Північноатлантичний альянс, треба виконувати не тільки військові вимоги щодо сумісництва, але й політичні.
В ОДКБ таких політичних вимог я не бачу, там достатньо дотримуватися лінії Путіна і все буде добре. Тому, я думаю, тут порівняння в принципі неможливе і це абсолютно різні речі,
– наголосив Магда.
За словами експерта, в ОДКБ достатньо дотримуватися лінії Путіна / Фото Getty Images
Актуально Вони змушені притискатися до Кремля і дивитися на Путіна, – Цимбалюк про "союзників" Росії
Навіщо ОДКБ з'явилася в Казахстані
Введення ОДКБ у Казахстан було зроблено, по-перше, щоб показати вплив Кремля фактично під час перемовин з питань безпеки, які ініціювала Російська Федерація. А по-друге, бо це була перша подібна операція. ОДКБ в такий спосіб компенсувала своє невтручання у Вірменію.
Експерт додав, що це також збільшило легітимність Олександра Лукашенка, який себе активно проявляв та робив якісь заяви. Проте в будь-якому випадку цей вплив не є унікальним.
ОДКБ у Казахстані: що треба знати
- У Казахстані 2 січня почались протести через зростання цін на газ. Попри їх зниження, люди висунули економічні та політичні вимоги. Зокрема мовилось про низький рівень життя та контроль влади першого президента Нурсултана Назарбаєва.
- Протести спалахнули орієнтовно у 15 містах країни. 5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв заявив, що вважає доцільним введення військ ОДКБ в країну.
- Згодом Токаєв заявив, що події в країні – це "спроба державного перевороту, щоб захопити владу".
- Під час протестів на мітингувальників відкрили понад 7000 справ. Також відомо, про загиблих, адже влада дозволила стріляти на ураження. Проте точна кількість жертв невідома.
- 10 січня у Кремлі заявили, що в країну прибуло понад 2 тисячі так званих "миротворців", які нібито мали охороняти адміністративні будівлі. Також мовилось про 250 одиниць техніки, які нібито мали охороняти аеропорти, військові склади та інші стратегічні об'єкти.
- 14 січня війська ОДКБ з Білорусі, Киргизстану та Таджикистану залишили Казахстан.
Піонтковський, Чалий про перемовини Росії та США: "Путін піде далі" – дивіться відео