8 листопада – Гала-концерт з нагоди 150-річчя Національної опери України
До програми концерту включено найвідоміші фрагменти вистав у виконанні оперних солістів, артистів балету та хору, серед яких і перлини культурної спадщини – увертюра та сцена "Запорізька Січ" з опери Миколи Лисенка "Тарас Бульба" і молитва Андрія з опери "Запорожець за Дунаєм".
Спеціально до цієї події ми здійснимо постановку сцени "Запорізька Січ", яка разом з увертюрою до опери, складе перший відділ концерту, – розповів режисер-постановник, головний режисер театру Анатолій Солов’яненко. – Сольні партії в "Запорізькій Січі" виконуватимуть як визнані митці, так і наша молодь, яка впевнено завойовує прихильність публіки. Так, роль Тараса Бульби виконає прекрасний бас Сергій Магера, Андрія – Валентин Дитюк, Остапа – Олександр Мельничук, а Володимир Тишков, який нещодавно поповнив трупу, виконуватиме роль Кирдяги.
У другому відділі концертної програми глядач побачить найвідоміші фрагменти світової оперної та балетної класики. Арії та сцени з опер Верді ("Набукко", "Отелло"), Бізе ("Кармен" – на фото в головній ролі Анжеліна Швачка), Пуччіні ("Тоска", "Чіо-чіо-сан"), Гулак-Артемовський ("Запорожець за Дунаєм").
Петро Чуприна, генеральний директор Національної опери України:
- Нашому рідному театру – 150 років. Звичайно, це не якийсь відрізок у часовому вимірі, – це ціла епоха і для театру, і для мистецтва взагалі. Ми відчуваємо високу відповідальність за довірену нам місію. Національна опера – це театр-корифей. Я переконаний – нам пощастило: і тим, хто працює в театрі, і нашим глядачам, всій Україні, мати такий унікальний колектив. 150 років – це передусім сотні прем’єр, десятки тисяч вистав, мільйонна аудиторія. Не залишилось тих, хто засновував театр, але дуже важливо, що все, що їм вдалося зробити, накопичити в нашу скарбницю, зберігається та примножується.
Микола Дядюра, головний диригент театру:
- 150 років – дуже серйозна дата, це дуже великий шлях, який пройшов театр, і разом з ним одною з "дивізій" театру є оркестр. Говорячи про розвиток оркестру, треба згадати про те, скільки поколінь музикантів працювало тут, які диригенти працювали з оркестром. Важко навіть знайти епітети, щоб окреслити їх значення в творчості театру.
18-19 листопада – опера "Фауст" (Гуно) – поновлення
Понад 10 років тому опера "Фауст" була поставлена на сцені Національної опери відомим італійським режисером Маріо Корраді. Між тим, сценічне прочитання твору є абсолютно авторським. Історія, яку розповіли Гете і Гуно, була перенесена у наш час. Фауст – ІТ-ішник, бажаючи піти на той світ, вибирає не отруту в чаші, а ін'єкцію у вену. Мефістофель та його підручні виявляються чудовими пластичними хірургами, які успішно роблять Фаусту операцію зі змоложування. Таке "осучаснення" сюжету Корраді пояснив бажанням зацікавити молодь, що виросла на "Зоряних війнах" та "Матриці", ідеєю показати молодому поколінню, що класична опера може відповідати їх естетичним смакам.
Тоді спектакль недовго протримався на сцені театру, оскільки київська публіка, вихована на класиці та класичних традиціях, неоднозначно сприйняла режисерську версію. Але, все рухається, все йде вперед. І, як вважає головний режисер театру Анатолій Солов’яненко, коментуючи повернення "Фауста", сучасні прочитання класики теж мають бути в репертуарі театру, щоб Національна опера могла задовольнити естетичні запити якомога ширшої глядацької аудиторії. Крім того, за цей час трупа театру поповнилася новими виконавцями, яким під силу партії Фауста (Валентин Дитюк) та Мефістофеля (Сергій Ковнір). Дмитро Кузьмін та Тарас Штонда, які вже співали у цій постановці 10 років тому, також готуються відтворити своїх сценічних героїв в оновленій виставі.
23 листопада – балет "Снігова королева"
Балет "Снігова королева"
Лібрето та музичну концепцію вистави створили художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі та диригент Олексій Баклан.
Балет "Снігова Королева" поставлено за мотивами однойменної казки Ганса-Крістіана Андерсена, але музична складова дещо несподівана. Основа вистави – музика Петра Чайковського, а також твори Анатолія Лядова, Антона Рубінштейна, Едварда Гріга, Жюля Массне. Крім того, були використані фрагменти двох симфоній Чайковського – 6-ї та "Манфред".
Ми створили оригінальну хореографію, котра спирається на класичні традиції, – розповіла Аніко Рехвіашвілі. – Такі умови диктувала музика. Я б назвала хореографічний малюнок дуже винахідливим, сучасним, з цікавими режисерськими ходами, що більш орієнтовані на дорослого, підготовленого глядача... Від геніального казкаря "лишилося" основне – теми всепереможного кохання, жертви в його ім'я, людяності, доброти. Вистава йде вже другий сезон, і можна з впевненістю сказати, що створено дуже вдалий проект – сучасний балет, сучасне прочитання казки Андерсена.
Читайте також: Прем'єра "За двома зайцями": новий погляд на класику