“В спадок від колишнього Радянського Союзу ми отримало дуже багато таких закритих підприємств, які так чи інакше працювали на військову сферу. Потрібно було знайти якийсь механізм, як би не дати цьому розповсюдитися, цим людям десь по світу, щоби було загрозливо використання їх досвіду, їх знання”, - каже екс-член адміністративної ради НТЦУ Ярослав Яцків.
“Науковий діапазон роботи науковців дуже широкий - він покриває всі спектри науки: чи то ядерні дослідження, чи дослідження у сфері вітрової енергетики, чи навіть досягнення у електрозварюванні”, - зазначив голова адміністративної ради НТЦУ Віктор Алессі.
Організовували центр усім миром. Спочатку допомагали Сполучені Штати, Канада та Швеція, а згодом - і весь Європейський Союз.
“Ми дуже пишаємося цією програмою, бо ми вважаємо, що це дійсно допомогло. І всі наші друзі з Канади та Європи повірили, що ця ключова програма активно сприятиме переходу, який ще досі відбувається. І центр має ще дуже багато роботи”, - сказав посол США в Україні Джон Теффт.
Втім, тепер потрібно не лише правильно використовувати знання про ядерну енергетику, а й відповідати світовим тенденціям.
“На сьогоднішній день УНТЦ вступає в нову фазу і ми розглядаємо цю - як міжнародну наукову організацію, щоб поєднувати зусилля країн-учасників для відповіді на нові виклики. А це нові виклики і нові наукові завдання, і нові проблеми, пов'язані, в тому числі, з біотероризмом”, - сказав академік НАН України Володимир Семиноженко.
Загалом за 15 років існування науково-технічного центру України держави-донори витратили на програми науковців близько 200 млн. доларів.