“Нанотехнологія зосереджується на дуже дрібних структурах, які не можна побачити неозброєним оком або через мікроскоп. Отож потрібно створити спеціальні аналітичні інструменти, щоб розробляти і вивчати наноматеріали”, - каже професор Карл-Гайнц Гаас.
Робота на молекулярному рівні відкриває безмежні можливості. Зразком для наслідування для науковців є природа.
“У природі комунікація відбувається на матеріальному рівні: одна речовина впізнає іншу за її поверхнею. До прикладу, за поверхнею клітин. Ми ж просто штучно імітуємо принцип молекулярної ідентифікації”, - каже фахівець у галузі нанотехнологій Гюнтер Товар.
Науковці застосовують наночастинки для конструювання штучних клітин, які зможуть комунікувати з людськими - до прикладу, зменшити та вбити ракову клітину. Вражаюча перспектива для медицини - але поки що це спрацьовувало лише у лабораторії.
Та чимало людей вже сьогодні відчули на собі дію наномедицини - особливо ті, хто страждає на захворювання очей. Офтальмологія вимагає надзвичайної точності, а саме на цьому сконцентрована нанонаука.
Ще з 80-х років успішно застосовувалось лазерне лікування короткозорості. Але промені не є досить точними, рівень їхньої енергії є надто високим. Науковці прагнуть створити точніший лазер. Якщо їм вдасться зменшити енергію, вони зможуть вдосконалити ступінь контролю.
“Ми працюємо над розробкою. Прагнемо делікатно та акуратно забирати тканину ока, використовуючи дуже слабкі енергетичні імпульси, в першу чергу для лікування короткозорості”, - каже професор Карстен Коніг.
Система працює із надточним нанолазером. Він використовує лише частину енергії звичного лазера, але все ще генерує промінь досить сильний, щоб проникнути у живу тканину.
“Потенціал нанотехнології відкриє перед нами такі можливості, які ми навіть не можемо уявити”, - каже професор Карл-Гайнц Гаас.
Найтонший у світі розріз живої тканини - всього лише 70 нанометрів завширшки - науково-дослідницька група вже сьогодні б’є рекорди. Але їм ще багато чого треба досягти.