А доповнили тур, який стане чи не найкращим у сезоні, хет-трики Хав’єра Пасторе та Антоніо ді Натале.
Матч №1 - “Інтер” - “Мілан”. Важко було спромогтися вгадати переможця цього поєдинку як перед його початком, так і майже до самого фінального свистка. Для заповненого вщерть “Джузеппе Меацца”, переважну більшість якого складали уболівальники номінального господаря “Інтера”, все розпочалося не надто добре. Вже на 5-ій хвилині матчу Ібрагімовіча завалили у штрафному суперника, і сам колишній гравець “Інтера” впевнено реалізував одинадцятиметровий удар.
До речі, шведу було чи не найважче у цьому матчі, оскільки грати йому доводилося під свист трибун. До честі Златана, він виявився морально стійким, і виглядав чи не найкращим на полі. Принаймні у першій половині першого тайму.
Незважаючи на те, що міланські уболівальники не дуже добре ставляться до гравців, які змінюють футболку їхнього улюбленого клубу на футболку найзатятішого суперника (тут можна згадати Лоренцо Буффона, Джузеппе Меаццо, Роберто Баджо, Даріо Шіміча, Джузеппе Фаваллі), міланське дербі все ж вважається одним з найбільш коректних відомих дербі у світі.
Але останній поєдинок зовсім не підтвердив цього статусу. Розпочалося все з Гаттузо, який вже на 19-ій хвилині отримав гірчичника і продовжував грати в такому ж грубому стилі. Не покинув поле у першому таймі він лише через те, що суддя матчу Тальявелло був дуже лояльний і не хотів ламати інтриги у матчі.
Алегрі зробив правильні висновки, і в наступному таймі на позиції Гатуззо грав Андреа Пірло, який вийшов на заміну. Проте, як з’ясувалося згодом, потрібно було робити тренеру ще одну заміну. На 60-ій хвилині Абате не на жарт поштовхався з Пандєвим, закріплюючи стусани міцними словами. Суддя вгамовуючи пристрасті роздав гравцям по жовтій картці. І якщо для Пандєва все обійшлося, то для Абате це попередження стало другим у матчі і на тридцять хвилин він залишив свою команду у меншості.
Чисельну більшість “Інтер” використати не зумів, проте тут компліментів заслуговує оборона “Мілану”, яка зіграла уважно, надійно і впевнено, так що справедливість перемоги “россо-неррі” ні у кого не викликала сумнівів.
А могло б все скластися по іншому, якщо б за фол на Матерацці суддя вилучив все того ж Ібрагімовіча. Златан сфолив, швидше за все, через напругу у матчі, проте склалося враження, що він цим порушенням хотів похвалитися чорним поясом по таеквондо, який нещодавно отримав.
Матч туру №2. “Ювентус” - “Рома”. Через різноманітні причини матчі між цими командами останнім часом були не надто центральними, проте виглядає на те, що все стає на свої місця. Туринці врешті повернулися у верхню частину турнірної таблиці, та й “Рома” після невдалого старту потроху повертає собі втрачені позиції. Та й наразі в обох команд є непогані шанси поборотися за чемпіонство.
У протистоянні між собою вони грали дуже обережно, хіба що “Ювентус” на правах господаря намагався дещо більше атакувати. Він перший і відзначився, завдяки удару Яквінти
проте перед самою перервою Тотті з позначки відновив рівновагу.
Більше команди не забивали, та й нічия видалася закономірним результатом, хоча гра дивилася, і клас команд був помітний.
Матч туру №3. “Лаціо” - “Наполі”. Команди, які спочатку здійнялися на верх турнірної таблиці, з кожним туром доводять, що місце у Лізі чемпіонів для них виглядає цілком реальним. Випереджає їх у матриці італійського чемпіонату лише “Мілан”, та й то “Лаціо” відстає від нього на один пункт.
Матч виправдав усі сподівання: на полі було багато боротьби з достатньою кількістю гольових моментів, проте, як не старався “Наполі”, ця гра була грою імені Сарате. Саме Мауро став одним із трьох героїв туру. Вже на п’ятнадцятій хвилині Сарате вивів “Лаціо” вперед, а завдяки його точній передачі на 61-ій хвилині Флоккарі подвоїв перевагу господарів.
До честі “Наполі” він намагався відігратися, проте його потуг було недостатньо, особливо через те, що захисники “орлів” дуже уважно опікали лідера атак неаполітанців Едісона Кавані.
Матч туру №4. "Палермо" - "Катанія". Дербі завжди цікаве, а якщо це дербі сицилійське, а в одній із команд грає Хав’єр Пасторе, то цього матчу просто неможливо не подивитися. А подивитися було на що. Саме Пасторе вивів свою команду вперед і цей гол став єдиним у першому таймі. А от друга половина розпочалася дуже цікаво — не встигла “Катанія” розігравши м’яча з центра поля відквитати гол, як “Палермо” виконуючи таку ж дію, знову вийшов вперед - гол забив Пасторе.
У грі з великою кількістю ударів у рамку воріт “Катанія” ще до 85-ої хвилини могла сподіватися на нічию — саме тоді Пасторе оформив хет-трик, знявши питання про переможця і став одним з героїв туру, разом із Сарате та ді Натале.
Після цього хет-трику Пасторе сказав, що присвячує його Дієго Марадоні: “Я ніколи не робив хет-трику раніше. Навіть в своїй країні. Я присвячую його Марадоні.
Коли я повернусь в Аргентину, я обов'язково знайду його і скажу, наскільки він важливий для мене. Він завжди був моїм футбольним зразком для наслідування".
Що ж до Антоніо ді Натале, то він став став героєм туру, записавши, як і Пасторе, на свій рахунок три голи. Та напруги у матчі його “Удінезе” з “Лечче” було значно менше аніж у сицилійському дербі. Не в останню чергу це заслуга самого Антоніо, який свій третій гол забив вже на 40-ій хвилині поєдинку.
А ось надто яскравих голів у турі глядачі не побачили, та напружена боротьба у кожному матчі, хет-трики та удари, які стали вирішальними, дозволили глядачам отримати задоволення від футболу і без супер-польотів м’яча у сітку.