Найбільші букмекерські контори світу зробили перші прогнози на переможця Євробачення-2011. Фаворитом став французький тенор Аморі Вассі (Amaury Vassili) з піснею «Sognu». 21-річний хлопчина вже випустив у Франції два альбоми (Vincero і Cantero). Пісня «Sognu», яку француз співатиме на Євробаченні, побудована як болеро, а музику написали відомі композитори Daniel Moyne and Quentin Bachelet.
Чесно кажучи, шокована таким фаворитом, оскільки ця пісня кардинально відрізняється від переможця минулорічного пісенного конкурсу – це «тягне» на оперний спів. Хоча не буду заперечувати хлопець красивий і голос має сильний (я б сказала навіть «голосище!»).
Можливо, саме цю пісню уже за кілька місяців ви чутимете у кожній маршрутці. Адже, то мода така – після Євробачення пісню-переможця ставити собі на рінгтон :)))).
Якщо зважати на результати букмекерських ставок, то у потилицю французу дихає представник Норвегії, за ним йдуть співаки з Великобританії, Естонії, Німеччини, Росії, Швеції, Азербайджану, Боснії і Герцеговини, а замикає «десятку кращих» представник Угорщини. Щоправда, Україною у цьому списку поки і не пахне.
Мені цікаво, за яким принципом європейці обирають переможця пісенного конкурсу? Чомусь, мені здається, що до уваги, у першу чергу, беруться аж ніяк не вокальні дані. А що ж тоді?
Після того, як дізналась про французького фаворита Євробачення, одразу ж чомусь згадався 2004 рік. Саме тоді найспівочішою країною Європи визнали Україну. Перемогу нам принесла Руслана з її «Дикими танцями». І справді, світ тоді вперше побачив український колорит, справжній драйв і голос, який рветься десь аж з душі. Але, як на мене, тоді Україні приніс перемогу не стільки голос, скільки видовище!
Переможницею наступного Євробачення стала виконавиця з Греції Хелена Папарізу з піснею «My Number One». Вона нічим особливо не виділялася – просто красива дівчина, у красивому платті і з чотирьма хлопцями, які танцювали позаду неї. Це пісня, яку з задоволенням можна послухати у клубі чи їдучи в машині.
Чим керувалися глядачі, котрі обирали переможця Євробачення-2006, я досі не можу збагнути. Адже тоді перше місце здобув гурт «Лорді» з Фінляндії. Якщо забули, то я нагадаю – це хлопці у страшних костюмах, які грали важкий рок. Якщо вірити тому, що більшість глядачів, які голосують – це домогосподарки, то, мабуть, їх вже так дістало то життя, що з того горя вони віддали свій голос за цих фріків. Вибачте, але якихось надзвичайних вокальних даних у них я не побачила.
Вже у 2007 році вподобання європейських глядачів кардинально змінилися. Перемогу виборола Сербія з піснею "Молитва", яку виконала Марія Шеріфовіч. Хоча, подейкують, що ця перемога їй дісталася через те, що тоді на слуху була її нетрадиційна орієнтація (мовляв мусіла перемогти, бо лесбіянка, інакше б звинуватили журі у зазіханні на особисте життя). До правди, я мабуть, не докопаюся, але пісня і справді сильна. Принаймні, голос у співачки є.
Наступного року фаворитом пісенного конкурсу став Діма Білан з піснею «Believe». Нарешті здійснилися мрія Росії і вони таки виграли Євробачення. Хоча особливого шоу Білан не влаштував - не було ні вогню, ні супер-пупер балету. Ходив собі Білан по сцені босий, а позаду нього на скрипці грав хлопчина, а інший катався на ковзанах. Потім ця скрипка ще «аукнеться», адже на Євробаченні-2009, яке відбудеться у Москві (до речі, з небувалим до того розмахом, це коли в часи кризи усі економлять гроші, то Росія їх просто викидає, але зараз не про це) виграє саме хлопець-скрипаль. Це представник Норвегії Олександр Рибак з піснею «Fairytale». Ну хто ж може забути цю милу посмішку на усі 32 зуби і такий щирий погляд? Напевно, саме це і розчулило серця домогосподарок...
Також я доволі просто можу пояснити вибір минулорічного переможця Євробачення. Людей просто дістала криза, яка вже триває не перший рік, люди змучились думати звідки брати гроші і узагалі навіщо забивати собі голову дурницями?! От і вибрали німкеню Лєну Мейєр-Ландрут з піснею «Satellite». Жодного іншого розумного пояснення я просто не маю. Адже, як може перемогти на пісенному конкурсу людина, яка практично не має вокальних даних? Але, мабуть, у нашому світі усе можливо.
Навіщо ж проводити пісенний конкурс Євробачення, якщо це славнозвісне "бачення" постійно не зрозуміло у який бік змінюється? Причому до діапазону чи тембру голосу воно практично жодного відношення не має. Можливо, варто одного року цей конкурс назвати "Євро-фрікі", наступного року "Євро-попи", потім "Євро-сіські", "Євро-лісбі", "Євро-тенор" чи "Євро-шоу"...