Німеччина заграє з Росією, або Європа vs "Північний потік-2"

Насправді, небагато було в історії проектів газогонів, через які точилися б такі палкі та пристрасні суперечки, як ті, що точаться в Європі через "Північний потік-2" (ПП2). І ця дискусія день у день стає все гострішою. Наразі, коли більшість країн-членів Євросоюзу висланням російських дипломатів дали Кремлю недвозначний сигнал власної єдності та рішучості – як акт протесту проти теракту в Солсбері, де, окрім екс-шпіона Сергія Скрипаля та його доньки, російським нервово-паралітичним газом було отруєно десятки пересічних британців – Німеччина раптом подала зовсім інший сигнал. Сигнал про готовність поступитися будь-якими принципами заради комерційної вигоди.

Саме так оцінює ситуацію із німецьким дозволом на будівництво ПП2 євродепутат від німецької партії "зелених" Райнгард Бютікофер:

Якщо ми однією рукою виставляємо додому чотирьох російських дипломатів (нагадаємо – саме стільки їх видворила ФРН – Прим. ред.), а іншою – завдаємо шкоди європейській самостійності та незалежності, то я не знаю, чи прочитає Путін це послання, як вираз чіткого наміру Європи вказати йому межу.

Росія залежна від європейського ринку?

Для критиків ПП2 зрозуміло одне: цей газогін зміцнює енергетичну залежність Європи від Москви. "Це не так", – заперечує їм представник "Північного потоку-2" в ЄС Себастіан Сасс. В своєму інтерв‘ю німецькому телеканалові ARD він заявив, що все відбувається зовсім навпаки – це Росія є залежною від європейського ринку. "Ще ніколи країни ЄС не мали змоги обирати поміж стількома конкуруючими постачальниками газу", – вважає він. Пересічний європейський споживач, за його словами, може будь-якої миті замінити одного постачальника іншим.

Читайте також: Дорого й сердито: чи прийде в Україну катарський газ?

Втім, критики, до числа яких належать не лише європейці, а й представники США, вважають цей аргумент надуманим. Вони вбачають в нинішній ситуації надто велику залежність Євросоюзу від "Газпрому", але турбує їх не лише це, а також той факт, що німецько-російські газогони "Північний потік-1" та "Північний потік-2" роблять непотрібними дві інші вже існуючі маршрути: український та, можливо, на довгострокову перспективу – також польський. Бютікофер вважає:

Україна стане таким чином більш вразливою до політичного тиску – якщо вона не зможе більш займатися транспортуванням газу. Росія намагається економічно дестабілізувати Україну.

Єврокомісія також тримається думки, що будівництво ПП2 суперечить задекларованій Європою меті – якомога більш урізноманітнити шляхи газопостачання. Тому Брюсель намагається накласти на цей проект якомога більше обмежень. Європарламент її в цьому також підтримує.

Щодо німецького уряду та самого "Газпрома" – то вони продовжують стверджувати, що йдеться лише про приватний економічний проект, тому Євросоюз не може їм нічого вказувати та забороняти. Себастіан Сасс заявив, що тепер, після того, як Німеччина подала приклад, він чекає на те, що найближчим часом до ФРН приєднаються й країни Скандинавії, на дозвіл яких також чекає "Газпром". І тоді, за його словами, будівництво може розпочатися вже цього року, аби газогона можна було б, як заплановано, запустити наприкінці 2019-го.

Німці дали дозвіл на будівництво "Північного потоку-2". Але ЄС проти

Несерйозні європейці?

Отже, поки одні стверджують, що ПП2 посилить Німеччину та Європу, позаяк він уособлює енергетичну безпеку, інші застерігають від розколу та ослаблення Євросоюзу. Протягом останніх днів у супротивників російського газогону з‘явився ще один аргумент: Путін не сприйматиме європейців серйозно, якщо вони, з одного боку, його карають – з іншого ж, бажають започатковувати з ним нові гешефти.

Одні з найбільших опонентів "Північного потоку" в Європі, поляки, заручилися навіть підтримкою США. "Польща та Америка виступають проти ПП2, позаяк цей проект загрожує загальній безпеці та енергетичній стабільності Європи", – заявив нещодавно тепер вже колишній керівник Держдепу США Рекс Тіллерсон у Варшаві. Цей газогін, за його словами, є не лише "шкідливим для європейського енергопостачання", а й "дає Росії в руки інструмент для використання енергоносіїв у якості важеля тиску". Це все – частина політичних планів РФ, – зазначив Тіллерсон.

Ця позиція Америки не змінилася з заміною Рекса Тіллерсона Майком Помпео на посаді Держсекретаря США. І саме її підтримує й польський уряд. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та міністр закордонних справ Яцек Чапутович ще раз повторили своє застереження про надту залежність від Росії. "Ми розділяємо переконання про необхідність широкої диференціації європейського енергопостачання", – заявив Чапутович. Польща роками критикує цей проект і називає німецьку поведінку "егоїстичною".

США ж, в свою чергу, роками підштовхує своїх європейських партнерів до зменшення їх залежності від російського газу. Щоправда, для Сполучених Штатів у тому є власна вигода: вони бажають збільшити обсяги власного газового експорту до країн Центральної та Східної Європи. В червні 2017 року Польща отримала першу поставку скрапленого газу зі США.

Читайте також: Газова "зрада": чому Німеччина дозволила будівництво "Північного потоку-2"?