Як повідомляє видання The Wall Street Journal, розширені арсенали безпілотників і дефіцит засобів протиповітряної оборони з обох боків перетворили повітряні кампанії на виснажливе протистояння.

Як воюють Україна та Росія?

Москва робить ставку на знищення цивільної інфраструктури, зокрема енергетичних та комунальних мереж, аби спричинити гуманітарну кризу в українських містах.

Водночас Київ намагається підірвати фінансову та логістичну основу російської воєнної машини. Українські далекобійні дрони все частіше вражають об'єкти нафтопереробної галузі, чорноморське судноплавство та масштабні логістичні комплекси агресора.

Кремлівський диктатор Володимир Путін пригрозив розширити перелік цілей у відповідь на успішні атаки на економіку Росії.

Київський режим взявся нашкодити нашій економіці. Що він зробив? Він сам відкрив цю скриньку Пандори,
– заявив очільник Кремля.

Стратегія виснаження та протидія ракетним залпам

Систематична кампанія Росії проти української енергетики триває вже 4 зими поспіль, однак так і не призвела до капітуляції суспільства. Попри накопичені пошкодження, українські служби успішно відновлюють системи електро- та теплопостачання.

Військові аналітики зазначають, що постійні бомбардування лише загартовують цивільне населення, а не ламають його опір. Австрійський військовий експерт Франц-Штефан Гаді наголошує, що концепція заподіяння болю задля політичної капітуляції не демонструє ефективності в Україні.

"Теорія полягає в тому, що біль плюс виснаження породжують політичну капітуляцію", – зазначає Франц-Штефан Гаді. Експерт додає, що історичний досвід стратегічних бомбардувань підтверджує стійкість суспільств під час подібних атак.

Як Сили оборони полюють на російські ракетні установки?

Отримуючи обмежену кількість перехоплювачів Patriot від західних союзників, Україна шукає нові методи нейтралізації російських ракетних систем.

Українські безпілотники систематично знищують засоби протиповітряної оборони в прикордонних регіонах Росії, готуючи ґрунт для полювання на пускові установки балістичних ракет "Іскандер-М".

Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики у Філадельфії Роб Лі пояснює, що щільна присутність дронів у повітрі змушує російські пускові установки ховатися або відходити далі від лінії фронту.

Проте Росія також нарощує випуск дешевших реактивних дронів "Герань-5" та баражуючих боєприпасів типу "Бандероль" для перевантаження української ППО.

Економічні збитки та оцінка перспективи війни

Західні спостерігачі сумніваються, що удари по економіці змусять Кремль відмовитися від агресії у найближчій перспективі. Військова чисельність та можливі хвилі мобілізації в Росії залишаються ключовими факторами у сухопутній війні.

Експертка з питань Росії Ханна Нотте підкреслює, що далекобійні удари є наслідком позиційного тупика на сухопутному фронті.

За її словами, наслідки економічних руйнувань мають стати значно масштабнішими, щоб змінити розрахунки російського керівництва.

Удари на великі відстані – це те, що роблять обидві сторони, тому що це єдина сфера, в якій вони все ще можуть діяти, коли наземна війна зайшла в глухий кут,
– підсумував Франц-Штефан Гаді.

Що було відомо раніше?

Нагадаємо, раніше ми писали, що українські дрони вивели з ладу вже 8 із 10 найбільших логістичних центрів маркетплейсу Wildberries у Тамбовській, Московській, Самарській та інших областях. Крім того, нагадаємо, що внаслідок повітряних атак по Самарській області палали Новокуйбишевський НПЗ та склад компанії Ozon.

А черговий склад Ozon загорівся 27 серпня в російському Башкортостані. Над атакованим об'єктом здіймався стовп диму.