Другий термін фон дер Ляєн і проукраїнська Каллас: як зміни в керівництві ЄС вплинуть на Україну

Чи зможе фон дер Ляєн очолити Єврокомісію вдруге?

Каденція чинних складів євроінституцій добігає кінця. Напочатку червня Євросоюз голосував на виборах до Європарламенту та обирав депутатів, які представляють інтереси громадян в ЄС. За результатами перемогу здобула правоцентристська партія "Європейська народна партія", отримавши 186 мандатів.

Читайте також Важлива річ, яку треба зробити, щоб нас запросили в НАТО

Тепер черга дійшла і до переобрання керівників європейських інституцій. Тижнями тривали дискусії й щодо того, хто очолить виконавчий орган Євросоюзу – Єврокомісію. Зокрема, лідери ЄС не змогли домовитися про це під час неформальної зустрічі в середині червня.

Політична група ЄНП, яка отримала найбільше мандатів в Європарламенті після виборів, висунула свого кандидата – чинну президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. Як і очікувалося, фон дер Ляєн отримала підтримку з боку лідерів ЄС під час одноденного засідання Євроради 27 червня.

"Це буде другий мій термін на посаді президентки Європейської комісії. (...) Для мене це означає, що я буду прагнути отримати рішення Європейського парламенту щодо мого призначення, після представлення моїх політичних орієнтирів на наступні 5 років. Тож ми маємо зробити ще один крок вперед", – сказала фон дер Ляєн під час її виступу на фінальній пресконференції після засідання Євроради.

Тепер її кандидатуру має затвердити Європарламент під час таємного голосування серед 720 євродепутатів. Аби фон дер Ляєн почала свою другу каденцію, свій голос за неї має віддати щонайменше 361 євродепутат. Після виборів до ЄП, фон дер Ляєн говорила про наміри сформувати "проєвропейську та проукраїнську більшість". Наразі до коаліції із ЄНП, соціал-демократів та лібералів входять 400 євродепутатів.

Теоретично, президентці Єврокомісії мало б вистачити цих голосів, однак не всі парламентарі цих політичних груп готові підтримати її на другий термін. Зауважу, що під час затвердження фон дер Ляєн на перший термін, вона перевищила мінімальний поріг лише на 9 голосів.

Раніше сама Урсула фон дер Ляєн не відкидала можливості співпраці з правими силами. Мовиться про групу прем'єрки Джорджії Мелоні "Європейських консерваторів та реформістів". До пошуку підтримки серед євродепутатів з цієї партії закликав й представник ЄНП, очільник МЗС Італії Антоніо Таяні. На його думку, формування більшості можливе за залучення консерваторів, а не "Зелених".

Втім, під час засідання Євроради минулого тижня прем'єрка Італії найгучніше висловила незадоволення. Її підтримав і угорський прем'єр Віктор Орбан. І Мелоні, і Орбан сподівалися, що після зміцнення позицій крайніх правих після вибору до Європарламенту, їм вдасться посилити свій вплив у євроінституціях ЄС. Мелоні утрималась від підтримки фон дер Ляєн під час голосування серед лідерів, а запропоновані кандидатури на топпосади в ЄС назвала "помилкою". Така реакція пояснюється тим, що її група “Європейських консерваторів та реформістів" залишилась без свого представника серед топпосад в ЄС.

"Європейські громадяни на виборах чітко попросили нової й іншої лінії Європейського Союзу", – сказала Мелоні.

Цікаво Що треба знати про "епічні перемоги" росіян та "третій фронт" на Харківщині

Наразі фон дер Ляєн активно співпрацює із політичними групами в Європарламенті, аби заручитися необхідною підтримкою. Задля цього вона навіть відмовилась від участі у саміті НАТО у Вашингтоні наступного тижня.

У разі співпраці з ультраправими, головна кандидатка на посаду президентки ЄК може втратити підтримку від лібералів та соціал-демократів. У такому разі фон дер Ляєн також не отримає підтримку з боку "Зелених".

"Якщо вона (фон дер Ляєн –24 Канал) спирається на ширшу більшість із більшою кількістю політичних груп, то, я думаю, у неї є хороші шанси", – сказав співпрезидент політичної групи "Зелені" Бас Ейкхаут.

Нині фон дер Ляєн працює над створенням своєї політичної програми на наступні 5 років, яку вона планує презентувати 18 липня під час першого пленарного засідання Європарламенту у Страсбурзі. Цей "план" має враховувати вимоги її власної партії ЄНП, а також коаліції та можливих партнерів, які зрештою можуть віддати свої голоси за неї під час таємного голосування.

Як пише Euractiv, ЄНП вимагає змінити політику ЄС щодо конкурентоспроможності, екстерналізації міграції та регулювання клімату. Зі свого боку, "Зелені" виступають за посилення верховенства права, а також продовження "зеленої угоди". Наразі невідомо, чи отримає фон дер Ляєн необхідну підтримку під час голосування у Європарламенті. Результати стануть відомі в середині липня.

Проукраїнська Кая Каллас у ролі головного дипломата ЄС

Вперше в історії ЄС посаду очільника Європейської служби зовнішніх справ буде обіймати представник зі Східної Європи. Мовиться про прем'єрку Естонії, проукраїнську Каю Каллас, яка змінить іспанця Жозепа Борреля. Вона стала першою жінкою в історії Естонії, яка стала прем'єр-міністром. Цю посаду політикиня обіймала з 26 січня 2021 року. Кая Каллас представляє ліберальну політичну групу Renew Europe.

Очільники країн ЄС вже дали "зелене світло" на призначення Каллас на посаду головної дипломатки ЄС. Прем'єрка Естонії заявила, що для неї це "велика честь" та "величезна відповідальність у часи геополітичної напруги". За її словами, глобальна нестабільність та війна в Європі – це головні виклики на її майбутній посаді.

"Моя мета – працювати заради європейської єдності, захищати європейські цінності й інтереси у цьому складному геополітичному контексті, та будувати глобальне партнерство, що є дуже важливим”, – наголосила очільниця уряду Естонії.

На Заході Каю Каллас називають "залізною леді", а у Кремлі – прихильницею "русофобських заяв". За свою проукраїнську позицію Росія оголосила в розшук прем'єрку Каю Каллас, а також заборонила в'їзд до країни.

Під час своєї каденції на посаді прем'єрки Естонії Каллас відзначилась сильною підтримкою України. Зокрема, її уряд виділяє 0,25% від ВВП на допомогу для України та закликає інші країни наслідувати цей приклад. Також Естонія першою у світі ухвалила закон про використання заморожених російських активів на користь України.

Оскільки керівник Європейської служби зовнішніх справ є частиною складу Єврокомісії, його кандидатуру теж мають затвердити під час голосування у Європарламенті.

Новий очільник Євроради з Португалії

Минулого тижня лідери узгодили нового очільника Євроради – ним став експрем'єр Португалії Антоніу Кошта. Це єдина посада, яка не потребує подальшого затвердження з боку інших інституцій ЄС. Кошта почне виконувати свої обов'язки з 1 грудня 2024 року. Президент Євроради не ухвалює рішення, однак він є модератором, тобто формулює порядок денний самітів ЄС та намагається сформувати компроміс з боку усіх держав-членів ЄС.

Антоніу Кошта є представником від соціалістів. До листопада 2023 року він 8 років обіймав посаду прем'єр-міністра Португалії. Однак після неправдивих звинувачень у корупції політик подав у відставку та після цього програв дострокові вибори.

DW оцінює Кошту, як політика, який "знає, як керувати кризами та знаходити компроміси". Зокрема, експрем'єр вивів Португалію з економічної та фінансової кризи після 2015 року.

Щодо підтримки України, то уряд Кошти став одним із перших, хто передав Києву танки Leopard 2. У червні 2022 року, ще до надання Україні статусу кандидата, португальський прем'єр закликав зосередитися на посиленні допомоги, а не дебатувати щодо євроінтеграційного шляху. Минулого року перед самітом НАТО у Вільнюсі Кошта заявив, що членство України в Альянсі залежатиме не тільки від завершення війни, але й від запровадження необхідних реформ.

Зауважте Окупанти готуються до "шоу" на Донеччині

Що означає зміна керівництва в ЄС для України?

Зміна політичного керівництва євроінституцій безпосередньо впливає на підтримку України з боку Євросоюзу. Чинна президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначилась проукраїнською позицією та наданням допомоги під час повномасштабної війни.

Єврокомісія безпрецедентно швидко відреагувала на напад Росії та запропонувала ввести 14 пакетів санкцій від лютого 2022 року. Зазначу, що пропозиції Єврокомісії щодо санкцій зазвичай сильніші, ніж те, що ухвалює Рада ЄС після компромісу серед держав-членів Євросоюзу. За пропозицією Єврокомісії Україна отримала 50 мільярдів євро фінансової допомоги на 4 роки, а також 90% від доходів від заморожених активів Росії на забезпечення військових потреб.

Також за пропозицією Єврокомісії Євросоюз продовжив транспортний та торговельний безвіз з Україною ще на рік. Крім того, під час каденції Урсули фон дер Ляєн Україна активно просунулась по треку євроінтеграції. За 2 роки після отримання статусу кандидата, Україна вже розпочала перемовини про вступ до ЄС.

Аналітикиня із центру GLOBSEC Олександра Гордон зазначає, що під час попередньої п'ятирічної каденції Урсула фон дер Ляєн продемонструвала "чітку та тверду проєвропейську та проукраїнську позицію, яка навряд чи зміниться в наступному циклі". Експертка додає, що призначення Каї Каллас на посаду головної дипломатки ЄС може лише підсилити підтримку України через її "проактивну та тверду позицію".

На думку Гордон, вплив цих змін у керівництві на ширший стратегічний порядок денний ЄС буде значним. Злагодження та співпраця на вищому рівні матиме вирішальне значення для збереження та потенційного посилення підтримки ЄС України в її конфлікті з Росією.