Головні новини 13 грудня: локдаун у лютому, нове загострення в Карабаху

Найважливіші новини України та світу за неділю, 13 грудня:

Січневий локдаун можуть перенести

Якщо жорсткий карантин не введуть, як планували, у січні, то його екстренно запровадять у лютому. Це відбудеться за умови великого зростання кількості хворих на коронавірус.

Цікаво З 1 до 6 січня – це природний локдаун, – Степанов пояснив, чому карантин ввели після свят

Про можливість посилення карантинних обмежень у лютому заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Втім, він зауважив, що та форма карантину, яку пропонує Кабмін, не є таким жорстким локдауном, як у країнах ЄС.

Міністр зауважив, що у Франції людина не могла вийти з дому, не заповнивши форму. У деяких країнах була комендантська година. За його словами, це й був справжній локдаун.

Крім того, Максим Степанов пояснив, що уряд вирішив найімовірніше посилювати карантин у січні, а не в грудні через важливість останнього місяця року для економіки.

Для багатьох людей грудень передноворічний – це доволі важливий період року, коли у них іде найбільше торгівля,
– пояснив глава МОЗ.

Загострення в Нагірному Карабаху

Після практично виконаних домовленостей про перемир'я на спірних територіях поряд з Нагірним Карабахом Азербайджан і Вірменія обмінялися новими обстрілами.

До слова Азербайджан розпочав новий наступ у Нагірному Карабасі, – Міноборони Вірменії

Традиційно сторони обмінялися й двосторонніми звинуваченнями в тому, буцімто саме ворог порушив домовленості. Обстріл відбувся ще 12 грудня, але наступного дня сторони взялися повноцінно на нього реагувати.

Позиція Вірменії. За інформацією Міністерства оборони Вірменії, саме Азербайджан здійснив наступ. Аби розібратися в ситуації, президент Армен Саркісян наполіг на скликанні термінового засідання парламенту.

"Беручи до уваги ситуацію, що склалася, президент звертається до Міноборони та МЗС з проханням негайно довести до відома громадськості ситуацію в "Арцасі", – повідомили в апараті Саркісяна.

Позиція Азербайджану. Держава не заперечує, що саме її військові пішли в наступ, але запевняє: спровокували його військові Вірменії.

Як пояснили в Міністерстві оборони Азербайджану, в околицях міста Гадрут буцімто залишилися вірменські військові, які скоювали теракти проти мирних жителів.

Вони створили бойові позиції й в останні дні здійснили терористичні акти та саботаж проти азербайджанських мирних жителів і військовослужбовців в цьому районі,
– заявили в азербайджанському оборонному відомстві.

Спроба другого отруєння Навального

Британські ЗМІ, посилаючись на джерело в розвідці, повідомили, що Олексія Навального намагалися повторно отруїти. Чи цього разу знову використовували "Новачок" – невідомо.

До слова "Все це вигадка": токсиколог Омська прокоментував друге отруєння Навального

За даними журналістів, друге отруєння планували невдовзі після першого. Це сталося напередодні вильоту літака з російським опозиціонером на лікування в німецьку клініку "Шаріте".

Як стверджують видання, на цей крок пішли через невдалу першу спробу вбивства критика Володимира Путіна, а саме такою була кінцева мета.

За задумом, Олексій Навальний мав прилетіти в Німеччину вже мертвим. Інформації про те, чому зірвалася друга спроба, також немає.

Як Україна боротиметься зі зміною клімату

Президент України Володимир Зеленський взяв участь у Міжнародному саміті кліматичних амбіцій. Він відзначив, що Україна у 2020 році особливо гостро відчула проблему зміни клімату.

"Кожен житель планети вже відчуває подих глобального потепління та зазнає втрат через пасивне ставлення до кліматичної політики", – підкреслив Зеленський.

Він додав, що Україна послідовно дотримується взятих на себе зобов'язань щодо ефективної імплементації Цілей сталого розвитку – 2030 і міжнародних кліматичних угод.

Готуючись до Конференції сторін Паризької угоди у Глазго, ми опрацьовуємо другий національно визначений внесок. На цій основі ми розглядаємо ціль із викидів парникових газів у 2030 році в усіх секторах економіки України в діапазоні від 36% до 42% порівняно з 1990 роком, тобто скорочення на 58 – 64%,
– зазначив український президент.

Він також розповів і про інші цілі України в питаннях боротьби зі зміною клімату:

• удосконалення механізмів державної фінансової підтримки кліматичної політики,
• активізізація співпраці з ЄС у сферах енергоефективності, розвитку водневої енергетики й відновлюваних джерел енергії, справедливої трансформації вугільного сектору тощо,
• досягнення вуглецевої нейтральності,
• підготовка рамкової стратегії адаптації до зміни клімату України до 2030 року.