З настанням осені збільшилася і кількість хворих, тому в уряді вже обговорюють запровадження карантину. Прем'єр Денис Шмигаль наголосив, головний важіль для боротьби з коронавірусом, це – вакцинація.
За темою У Кабміні анонсували введення жовтої зони по всій території України
Коли в Україні введуть карантин
Це єдиний спосіб захисту від важких наслідків коронавірусу. Від початку вакцинальної кампанії щеплення отримали майже 5,7 мільйона українців, повний курс – два щеплення – пройшли 4,4 мільйона українців,
– зазначив Шмигаль.
Голова МОЗ Віктор Ляшко нещодавно заявив, що швидше за все, з наступного понеділка (13 вересня) вся територія України перейде на жовтий рівень епідемічної безпеки. Водночас якщо у регіонах відбуватиметься погіршення ситуації до помаранчевого або червоного рівня, то країна перейде до регіонального розподілу на зони.
Він додав, що вакцинованих українців майже ніякі обмеження не торкнуться. Але для жовтого рівня епідемнебезпеки вакцинованими вважатимуться й особи, які отримали навіть першу дозу вакцини. Водночас для червоного рівня – має бути забезпечений повний курс вакцинації.
Новий локдаун негативно вплине на бізнес / Фото Pixabay
Який вплив матиме новий карантин
Експерти прогнозують, що новий жорсткий карантин зможе тривати до двох місяців та знову завдасть серйозного удару бізнесу. Так, Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт, вважає, що у випадку локдауну привілеїв для вакцинованих не буде. Їх можуть запровадити лише коли принаймні 30% населення будуть повністю вакциновані, але вони зможуть діяти вже після локдауну, або під час наступного спалаху хвороби.
Для підготовки до локдауну підприємствам доведеться перевести своїх працівників на віддалений режим роботи, а якщо це неможливо, то організувати їх підвезення до роботи. Під час локдауну виручка підприємств знижується, тому не погано було б вже зараз сформувати резервний фонд для здійснення невідкладних платежів під час локдауну. На допомогу держави розраховувати не варто. Ця допомога буде або дуже мізерна, або її не буде взагалі,
– зазначив Хмелевський.
Богдан Слуцький, фінансовий аналітик та економічний оглядач, говорить, що новий локдаун з економічної точки зору, безумовно, буде мати негативні наслідки як для бізнесу, так і для населення. При цьому серед представників бізнесу найуразливішими до можливих обмежень будуть малі та середні підприємництва, оскільки у них, на відміну від великого бізнесу, немає достатніх резервів, щоб сплачувати оренду за простій комерційних приміщень, заробітну плату працівникам тощо.
Водночас варто зазначити, що зважаючи на минулорічний досвід, бізнес уже більш підготовлений до нових реалій життя, тобто прораховує ризики нового локдауну у процесі своєї операційної діяльності. Зокрема, за можливості переходить частково або повністю в онлайн-режим,
– каже експерт.
Він додав, що у випадку обмеження активності з метою запобігання поширенню COVID-19 уряду необхідно завчасно пропрацювати умови нового локдауну і детально пояснити, як бізнесу, так і населенню його правила. Також необхідно продумати компенсаторні механізми та знайти для цього кошти у бюджеті (й у разі необхідності внести до нього зміни).
В уряді хочуть уникнути масового зараження / Фото Pixabay
Наталія Гайкалова, засновниця та СЕО фінансово-правової компанії Finevolution, пояснила, що традиційно найбільше постраждають бізнеси, діяльність яких пов'язана з офлайн-відвідуванням:
- ресторани, готелі, заклади харчування (тільки за перший карантинний рік в Україні закрилося 4 тисячі ресторанів, а обсяг бізнесу впав майже на 30%);
- івент-сфера (виставки, покази, конференції, презентації, концерти тощо);
- фешн (магазини, шоу-руми, відсутність профільних виставок і поставок);
- освітній сегмент комерційної освіти (гуртки, кружки, приватні секції, приватні садочки та школи) тощо.
Окрім того, локдауни знижують якість освіти. Уже зараз дефіцит якісної підготовки відчуває ІТ-сектор, медицина та навіть гуманітарні сфери – юриспруденція, креативні індустрії. А світові консалтингові компанії взагалі б'ють на сполох: криза талантів, що стає невідворотною через пандемію, коштуватиме всім країнам і компаніям трильйони доларів нереалізованих доходів. І якщо залишити цю проблему без уваги, то вже до 2030 року дефіцит кадрів змінить глобальний баланс економічного розвитку країн,
– зазначила Гайкалова.
Вона додала, що аби зменшити ці ризики, необхідна якісна та своєчасна реакція, в першу чергу з боку держави. А саме:
- проведення вакцинації,
- допомога певним категоріям бізнесу через прямі виплати, допомога тимчасово непрацюючим працівникам, реалізація кредитних програм для бізнесу, податкові відтермінування,
- прийняття законів (наприклад, таких як про paperless), які допоможуть адаптуватися бізнесу і державі до віддаленого режиму роботи.
Важливо Чи може Київ уникнути нового локдауну: що кажуть у Держспоживслужбі
Яким буде локдаун у Києві
Раніше говорили про те, що локдаун у столиці можуть запровадити вже з 15 вересня. Стверджували, що обмеження стосуватимуться кафе, ресторанів, салонів краси та інших закладів. Але наразі жорстких обмежень ніхто не оголошував, а у Держспоживслужбі кажуть, що поки ситуація із захворюваністю в столиці контрольована.
Втім, зрозуміло, що це лише питання часу. Тому найбільше людей турбує, що ж буде з громадським транспортом у Києві під час чергового локдауну. Якщо минулого разу він працював лише для тих, хто мав паперові перепустки, то зараз цей процес планують оцифрувати.
Олег Половинко, директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, розповів, що вже розроблений спеціальний сайт, який працює лише для юридичних осіб та ФОПів. Там є система верифікації директора підприємства, і він валідує своїх співробітників, які мають працювати у локдаун та потребують доступу до транспорту. Потім туди додають ім'я та прізвище людини та вносять номер транспортної картки, якою користується співробітник.
Потім саме ця транспортна картка і буде носієм спецперепустки. Додатково ви можете встановити на телефон додаток "Київ Цифровий" і в ньому прив'язати до свого профілю вказану на сайті картку. Тоді у профілі буде відображатися, чи має людина спецперепустку, чи ні,
– зазначив Половинко.
Тобто, наприклад, на вході у метро потрібно буде показати додаток "Київ Цифровий", де відображатиметься, є перепустка чи ні. З цією авторизацією не потрібно жодних додаткових документів.
Якщо ж у людини немає цього додатка чи навіть смартфону, то потрібно буде показати свою транспорту картку перевіряючому (поки невідомо, буде це поліція, чи контролери). Він зісканує штрих-код і побачить інформацію про те, хто ця особа і чи має вона допуск до транспорту. Тоді людині потрібно буде пред'явити документ для посвідчення особи,
– пояснив Половинко.
Варто додати, що все це буде розповсюджуватися лише на муніципальний транспорт, а от на маршрутки – ні.
Україна готується до нового локдауну / Фото Pixabay