Проте за поточних ринкових умов у нашій країні таке реформування може погіршити ситуацію в галузі та загрожує дискредитацією процесу євроінтеграції.
Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 10 квітня під час Круглого столу "Ризики та бар'єри на шляху реформування ринку генерації", організованого експертно-аналітичним центром BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ тa МЕРТ, в рамках Публічного діалогу PROДіалог.
Читайте також: Що таке RAB-тарифи та чи стануть українці рабами тарифів
Конкуренція проти монополій
За підрахунками експертів BRDO, ліцензію на виробництво електроенергії на українському ринку мають 406 суб'єктів. Проте частка 5-ти найбільших гравців складає 92% сукупного обсягу оптового ринку електроенергії (ОРЕ). Держава контролює майже всі операції на ринку, що спотворює ринкову модель та унеможливлює конкурентний розвиток. Послабити концентрацію на ринку можна за рахунок імпорту та будівництва нових потужностей. Проте ані держава, що виробляє 67% електроенергії, ані приватний сектор не зацікавлені в появі нових сильних гравців.
Перехід до вільного ринку в умовах високої концентрації є дуже ризикованим кроком. Через зміну механізмів ціноутворення кінцева ціна електроенергії для бізнесу зросте щонайменше на 30%, навіть не враховуючи інфляцію та інші фактори, що впливатимуть на тарифи для кінцевих споживачів, зокрема, впровадження RAB-регулювання. Зменшити ціновий шок дозволить відмова від перехресного субсидіювання, але це спричинить двократне зростання тарифу для населення,
– зауважив керівник сектору "Енергетика" BRDO Олексій Оржель.
Імпортер, як повноцінний конкурент вітчизняній генерації, не може зайти на ринок до зняття низки адміністративних, економічних і технічних бар'єрів. Зокрема, необхідні синхронізація бірж, створення умов для імпорту в Бурштинський острів та об'єднання ОЕС України з ENTS0-E. Останнє потребує оновлення генеруючих потужностей, що зношені на 80%, для відповідності європейським технічним вимогам та екологічним стандартам, а отже – значних капіталовкладень.
Цілі регулювання ринку електроенергії мало досягаються
Відтак, кажуть аналітики, поява нових великих виробників в поточній ситуації є сумнівною, адже термін окупності такої інвестиції складає понад 20 років. Більше того, діюча генерація не зацікавлена в появі конкурентів та може ситуативно пропонувати нижчі ціни, чим блокуватиме вхід на ринок нових суб'єктів. Особливо у випадку можливого встановлення їм надбавок на підвищення екологічності, покриття боргів "старого" ринку тощо. Такі доплати включатимуться до тарифу на передачу та в кінцевому рахунку лягатимуть на споживача, створюючи ілюзії конкурентної ціни електроенергії на добу наперед та внутрішньодобовому ринку.
Як подолати проблеми
За оцінкою BRDO, позитивного ефекту від імплементації Третього енергетичного пакету в Україні можна досягти виключно за умов:
- посилення антимонопольних вимог до учасників ринку генерації;
- створення можливостей для відкриття імпорту і будівництва нових приватних ТЕС;
- відходу від практики перехресного субсидіювання між різними категоріями споживачів.
Інакше, переконані аналітики, в умовах обмеженого втручання, посилиться чутливість ринку до цінових коливань та зловживань, за що заплатить кінцевий споживач.
Україна обрала європейський шлях розвитку, отже, має виконувати свої зобов’язання в рамках реформи енергетичної сфери. У галузі багато об’єктивних проблем, однак побудувати конкурентний ринок можливо лише за умови реалізації повного комплексу необхідних кроків. Зокрема, напрацювання якісної підзаконної бази для ринку електроенергії, оздоровлення енергетичного регулятора та АМКУ з метою орієнтації на потреби споживачів, а також створення умов для експортно-імпортного обміну,
– наголосив керівник департаменту програм допомоги "Енергетика, транспорт та навколишнє середовище" Представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур.
При цьому пан Баур зауважив, що процес змін на ринку електроенергії вже запущений, і незалежно від того, чи впровадить Україна Третій енергопакет, чи ні, озвучені експертами питання накопичуватимуться, і їх так чи інакше потрібно вирішувати.
Питання для вирішення перед реформуванням ринку електроенергії
Що робить держсектор для реформування ринку електроенергії
Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов погодився із експертами, що підходити до реформи треба виважено.
Реформа ринку електроенергії є пріоритетом, зважаючи на її визначальний вплив на умови ведення бізнес-діяльності в країні. Наше завдання – не сліпе накладання Третього енергопакету, що призведе до негативних наслідків, а реалізація механізмів для конкурентного розвитку галузі. Тут має бути спільна комплексна робота усіх відповідальних органів,
– відзначив Нефьодов.
Директор Директорату стратегічного планування і євроінтеграції Міністерства енергетики Віталій Кушніров також зауважив, що напевне реформа не усуне всі поставлені питання. Тому, за його словами, у міністерстві цей процес розуміють більш широко, стратегією охоплюється весь комплекс питань, які дозволять у середньостроковій перспективі змінювати ринок не тільки в рамках впровадження нового закону, а й у ширшому розумінні.
Бюджет ринку генерації немалий
У міністерстві на порядку денному сьогодні стоять питання, зокрема, пов'язані з екологічними зобов'язаннями – впроважденням національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, блок питань щодо зобов'язань по інтеграції суттєво більших обсягів відновлювальної енергії та інтеграцією відновлювальних джерел енергії.
Імплементація Третього енергетичного пакету в Україні абсолютно необхідна, констатував керівник BRDO Олексій Гончарук. Але яким чином зробити так, щоб це не нашкодило ні ринку, ні споживачам – питання дискусійне. Тому і потрібен діалог. Це – лише початок роботи, впевнений Гончарук. Далі – потрібно над вирішенням усіх озвучених проблем працювати. У BRDO закликали усіх зацікавлених долучатися до процесу. "Без нас Україну і її енергетику ніхто не побудує", – констатував Олексій Гончарук.
Читайте також: Закон про ринок електроенергії: що він нам готує