Політолог Ігор Рейтерович зауважив 24 Каналу, що є 2 причини, чому новий обмін відбувся у досить швидкі терміни. За його словами, одна причина – об'єктивна, інша – суб'єктивна.

До теми З полону повернули одного важкохворого азовця, ще 849 – в російських застінках, – "Редіс"

Росія пробує "відбілити" репутацію

Об'єктивна причина полягає в тому, що процес обміну вже налагоджений. До того ж є багато посередників з інших країн, які беруть в ньому участь. Ймовірно, вони мають свої цілі, але все-таки Росія дотримується домовленостей, які бере на себе в межах цих перемовин.

Суб'єктивна причина може бути пов'язана зі змінами, які відбуваються у світовій політиці, й очікуванням росіян початку переговорів про припинення активної фази бойових дій. Тому Кремлю треба хоч якось покращувати свій імідж.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

"Для того, щоб Росія, на тлі можливих перемовин, не виглядала абсолютно неадекватною країною, вона почала вдавати нібито дотримується міжнародних зобов'язань і турбується про своїх громадян, які потрапили в полон", – підкреслив Ігор Рейтерович.

Зверніть увагу! На початку січня український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що вдалося досягти попередніх домовленостей з Росією про систематичні обміни полоненими. Пріоритет мали надати важкохворим і пораненим, а формувати списки, зважаючи на те, хто довше у полоні.

Тепер росіяни дещо активніше йдуть на обмін, розуміючи, що в іншому випадку виглядатимуть ще гірше, а їхній імідж і так залишає бажати кращого.

Мені здається, в сукупності ці 2 великі причини дають певне пришвидшення процесу,
– додав політолог.

Звісно, хочеться, щоб фінальною крапкою був обмін "всіх на всіх". Україна неодноразово пропонувала таку ідею. У нас є відповідні списки, які ми подавали російській стороні. Але проблемою є те, що Росії байдуже на своїх полонених.

Ми це бачимо з численних відео, і вони особливо не намагаються їх повертати. А якщо роблять це, то точно не через гуманітарні причини.

Зауважимо, 25 січня в Україну повернули 25 полонених, серед яких солдати, матроси і сержанти. У всіх них важкі травми: ампутації, туберкульоз, втрата зору, онкологія, гангрена. Наймолодшому захисникові 24 роки, найстаршому – 60.