Обмін полоненими: що відомо про військових та цивільних, яких звільнили

Під час чергового обміну полоненими четверо з тих, кого мали передати на територію, підконтрольну бойовикам, відмовилися залишати Україну. Про все, що відомо про цих людей – читайте у матеріалі сайту 24 каналу.

Важливо Я хочу повернути маму, в неї проблеми зі здоров'ям, – донька полоненої Олени Пєх

Чоловіки мотивували своє небажання повертатись до бойовиків тим, що вони не хочуть бути тепер дотичними до тих, на чиєму боці раніше перебували.

Дивіться відео: бойовик розповів, чому не захотів повертатися до сепаратистів

Всі звільнені проходитимуть обов'язкову двотижневу обсервацію на території Донбасу.

Хто вони та на кого їх обміняли – давайте розбиратись разом.

Кого повернули в Україну

Переважна більшість людей, яких повернули із полону проросійських бойовиків – цивільні. Інформації про більшість із них у відкритому доступі є вкрай мало.

Обмін полоненими між Україною і російськими найманцями: дивіться відео

Кого повернули із "ДНР":

1. Олександр Алакоз. Цивільний. Народився 26 липня 1991 року. За даними у соцмережах, житель Курахово. За даними ЗМІ був перевізником, який доставляв людей з підконтрольних територій на непідконтрольні і навпаки.

2. Микола Гриненко. Військовий 79 десантно-штурмової бригади. Народився 9 червня 1998 року. Родом з Миколаївщини, служить за контрактом з січня 2018 року. Потрапив до рук представників незаконних збройних формувань на Донеччині 23 січня 2019 року під час виконання бойового завдання на одному з спостережних постів у районі населеного пункту Павлопіль.

Заява 79-ої бригади щодо допиту бойовиками полоненого Гриненко:

3. Микола Ілюхін. Цивільний. Народився 25 листопада 1959 року. Проживав в окупованому Свердловську (Довжанську). Більше інформації про нього у відкритих джерелах знайти не вдалось.

4. Володимир Карась. Народився 29 червня 1968 року. За даними сайту "Миротворець" був у званні "прапорщика" на посаді помічника оперуповноваженого у Докучаєвському міському відділі так званого "МВД ДНР".

У 2017 році бойовики засудили його на 14 років тюрми, згодом пом’якшивши вирок до 10 років ув’язнення. Карася звинуватили у тому, що, разом з військовими батальйонів "Азов" та "Айдар" він, начебто, катував полонених бойовиків на початку серпня 2014 року.

5. Євген Костєв. Народився 5 травня 1980 року. Уроженець Запоріжжя. Більше інформації про нього у відкритих джерелах знайти не вдалось.

6. Олександр Помеляйко. Народився 21 вересня 1986 року. Жив у Харківській області. Як пояснив УП колишній полонений Станіслав Печонкін, Помеляйко разом з другом Григорієм Сінченко затримали окупанти в грудні 2016 року, звинувативши в "зазіханнях на конституційний лад".

З юності Олександр захопився ідеями комунізму. Коли на Донбасі почалася "російська весна" поїхав до Донецька "боротися з фашистами". До лав "ДНР" не вступив, тому що швидко розчарувався, але організував підпільну групу, до якої увійшли приблизно 10 осіб,
– розповів Печонкін.

Григорія Сінченко обміняли ще у грудні 2017 року. За партизанську діяльність проти так званої "народної республіки" його, інваліда третьої групи, там піддавали пекельним тортурам. За словами матері, Тетяни Гулевської, його катували електрострумом, підвішували до стелі за викручені руки, душили, били так, що розірвалася легеня. Однак після повернення з полону він повернувся у Донецьк щоб помститись катам. У жовтні 2019 року Сінченка знову затримали "спецслужби ДНР". І досі його рідні точно не знають, де він і що з ним.

7. Олександр Садовський. Народився 12 травня 1976 року. Був затриманий ще до початку війни за звинуваченням у пограбуванні й убивстві, яке сталось наприкінці травня 2014 року у Донецьку. Садовський був співробітником приватної охоронної фірми та охороняв пункти обміну валют. Один з цих пунктів 22 квітня 2014 року пограбували, задушивши вагітну касирку.

Більше про історію моторошного пограбування У Донецьку грабіжники напали на обмінний пункт. Вбито вагітну касирку

Через початок бойових дій справу Садовського не встигли передати до суду.

8. Віктор Шайдов. Народився 27 жовтня 1970 року, жив у Дніпропетровській області. Військовослужбовець 53-ї бригади ЗСУ. Потрапив у полон разом з іншими військовослужбовцями, які на КАМАЗі випадково заїхали на непідконтрольні території у травні 2019 року.

9. Вадим Сірик. Народився у 1989 році. Житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. Був затриманий бойовиками у лютому 2019 року.

Звільнений з полону 16 квітня Вадим Сірик: перші відео після обміну

Кого повернули з так званої "ЛНР":

1. Віталій Желдак. Народився 9 червня 1985 року. Колишній наркозалежний, отримував замісну терапію в одній з лікарень Лисичанська. Для цього часто перетинав лінію розмежування. Саме через це бойовики запідозрили його у співпраці з СБУ. У липні 2018 року його затримали бойовики, засудивши на 12 років за, нібито, державну зраду. У так званому "МГБ" заявили, що чоловік працював під позивним "Стахановець" та займався активним збором "розвідувальної інформації".

2. Валентин Можаєв. Народився 1 січня 1978 року. Уродженець Дубенщини з села Панталія. Відставний військовий, капітан запасу. Раніше служив у прикордонних військах. Його затримали у 2016 році, коли він їхав на заробітки у Росію. Можаєва "МГБ ЛНР" змусило визнати себе шпигуном СБУ.

3. Сергій Миронич. Народився 1 січня 1962 року. Його бойовики затримали на День Незалежності України у 2016 році. Миронич нібито намагався замінувати луганську нафтобазу. За рік "суд" засудив його до 20 років позбавлення волі.

4. Микола Полозов. Народився 19 травня 1987 року. Мешканець Кадіївки. Бойовики засудили його до 12 років тюрми ніби то за "державну зраду" та співпрацю із СБУ. ЗМІ пишуть, що він вивозив бойовиків з непідконтрольних територій. Самі бойовики заявляли, що Полозов вивіз з окупованих районів Луганщини бойовика "ЛНР", свого друга Василя Крята, якого арештували на підконтрольній Україні території. За це Полозов, нібито, отримав 4,7 тисячі гривень.

5. Алевтина Попова. Народилась 31 березня 1976 року. У березні 2020 року її засудили до 12 років ув’язнення. Жінку звинуватили у тому, що вона вербувала людей для участі у програмі СБУ "Тебе чекають вдома". Ця програма спрямована на тих, хто хоче повернутись на підконтрольну Україні територію та гарантує амністію всім, хто не брав безпосередньої участі у бойових діях.

Що розказала Попова після полону: дивіться відео

Також Попову звинуватили у тому, що вона нібито збирала інформацію про ексвійськових та чиновників псевдореспубліки бойовиків.

6. Сергій Русинов. Народився 28 листопада 1996 року. Студент Луганського коледжу культури та мистецтв. Хлопця засудили на окупованій частині Луганщини на шість років ув’язнення за коментарі та лайки у російській соцмережі "ВКонтакте". Так хлопець, нібито, "розпалював ворожнечу" та підтримував українські патріотичні групи.

Останній допис студент зробив за декілька днів до арешту – 22 квітня 2018-го Сергій змінив аватарку на картинку з котиком. В інформації про себе студент вказав: "Люблю маму, хардкор та Україну".

7. Брати Іван та Олександр Сливки. 1980 року та 1978 року народження відповідно. Жили у Ровеньках. Їх затримали 15 вересня 2017 року, про що повідомив особисто "міністр внутрішніх справ ЛНР" Ігор Корнет.

Родину Сливок звинуватили в теракті в Луганську 7 липня 2017 року. Тоді в результаті вибуху біля магазину в Луганську загинула жінка, п’ятеро людей були поранені.

Поки тривав суд, українські ЗМІ та блогери, які спеціалізуються із висвітлення подій на Донбасі, писали, що ця справа – приклад того, як бойовики перетворюють звичайну банду злочинців на "ідейних терористів". За даними ЗМІ, Сливки були пов’язані із так званою "МВС ЛНР" та заробляли на життя пограбуваннями та відбиранням майна у жителів навколишніх населених пунктів.

8. Олександр Табачний. Народився 25 вересня 1960 року. Колишній працівник міліції, полковник. Працював у правоохоронних органах до 2006 року. Має інвалідність. Зі свідчень екс-бранців, які наводить УП, після окупації позичив у колишнього підлеглого, а у часи окупації високого чиновника контррозвідки "МГБ", гроші. Гроші виявилися міченими і Табачного зробили співучасником якогось злочину колеги.

За даними українського омбудсмена, з 2019 року Табачний перебував у Луганському СІЗО, про що стало відомо зі звернення його дружини. "Його дружина, як тільки їй стало відомо про затримання чоловіка, написала до мене звернення. Після чого почався процес його звільнення", – повідомила омбудсмен.

9. Олександр Штиль. Народився 21 листопада 1963 року. Жив у Луганську. Більше інформації про нього у відкритих джерелах знайти не вдалось.

10. Олександр Яковенко. Народився 21 липня 1981 року. Водій з Довжанська (Свердловська), який займався тим, що перевозив людей через лінію розмежування.

Кого забрали терористи

У цьому списку також відомо не все, і не про всіх. Хто відмовився повертатись на окуповані території під час обміну – також поки що невідомо.

1. Олег Васін. Народився 19 липня 1963 року. Колишній бойовик самопроголошеної "Донецької народної республіки" із позивним "Комбат". Брав участь у блокуванні і роззброєнні українських військових в Дружківці Донецької області у квітні 2014 року. Був затриманий правоохоронцями і заарештований у жовтні 2018 року.

2. Олексій Лазаренко. Народився 13 жовтня 1985 року. Працював слюсарем на заводі "Укроборонпрому" "МіГремонт" у Запоріжжі. Українська контррозвідка затримала його влітку 2019 року на кордоні з Росією.

Слідство встановило, що Лазаренко був агентом ФСБ Росії, завербованим ще на початку війни у 2014 році. Він мав доступ до військової таємниці і передавав росіянам дані, зокрема, про ударні українські винищувачі.

Може бути причетним до загибелі двох пілотів – українця Івана Петренка і американця Сета Неринга. Перед фатальним польотом, що стався на Вінниччині у жовтні 2018 року, їхній літак пройшов модернізацію на заводі "МіГремонт". Лазаренка засудили на дев'ять років. У вересні 2019 року він фігурував у списках на обмін із Росією, проте відмовився їхати.

3. Олександр Ларкін. Народився 23 лютого 1975 року. Житель Мар’їнки (Донецька область). Був засуджений за кількома статтями – наприклад, за ст. 258 ККУ – терористичний акт.

Як повідомляє "Донбас Реалії", на одному з судів Ларкін заявив, що нібито купував хліб на тимчасово окупованій території, зустрів там знайомого, з яким раніше працював на шахті "Трудівська", і погодився принести на мирну частину країни пакет. "А потім – казав Ларкін, – почався дощ, пакет розмок, і я побачив там сіру речовину". Слідство встановило, що це була саморобна вибухівка.

4. Юрій Слатов. Народився 4 липня 1965 року. Житель Донецька. У травні 2018 року він вступив до лав організації "Донецька народна республіка". Там отримав "тимчасове посвідчення особи", спеціальність "старший стрілець" і позивний "Сват". Був зарахований до мотострілецької частини, отримав зброю — автомат АК-74 та набої, прийняв "військову присягу".

У суді обвинувачуваний сказав, що знаходився на лінії розмежування, а до його обов`язків входила охорона цієї лінії від ЗСУ. Зі зброї начебто стріляв тільки на навчаннях, у військовослужбовців не стріляв, але розумів, що міг це робити.

Сили Операції об’єднаних сил (ООС) затримали його на одному з блокпостів української армії у квітні 2019 року, куди він випадково забрів, переплутавши свої позиції із українськими. Слатова засудили до 8,5 року ув’язнення за ч. 3. ст. 258 ККУ – "Створення терористичної групи або терористичної організації".

5. Віталій Чигорян. Народився – 16 грудня 1991 року. Бойовик "ДНР", якого взяли у полон бійці полку "Азов" у ніч проти 29 серпня 2019 року.

6. Леонід Харитонов. Народився 4 вересня 1973 року. Громадянин Росії. Восени 2019 року його затримали співробітники контррозвідки СБУ. Після його затримання ЗМІ повідомляли, що у 2016 році Харитонов приїхав в Україну, одружився із жінкою, яка мешкала поруч зі стратегічним об'єктом. Якось кинувся на дружину із сокирою в руках – не зміг знайти свій посібник із хімії. Саме ця сімейна сварка, за даними ЗМІ, закінчилася антитерористичною спецоперацією.

За даними слідства, Харитонов, хімік за освітою, готував теракт на військовому аеродромі в Умані Черкаської області.

7. Станіслав Погромський. Його ім’я не фігурувало у раніше опублікованих списках бойовиків. У розмові із російськими ЗМІ розповів, що потрапив у полон до українських військових на початку 2020 року.

За даними Медійної ініціативи за права людей, представники незаконних збройних формувань у Донецьку також просили передати їм кількох бойовикіів. Зокрема, Дмитра Якоба, який був одним з двох кілерів, що планували замах на радника глава МВС Антона Геращенко.

Також піднімали питання про передачу бойовикам "ЛНР" Ельбруса Гогічаєва. Він – громадянин РФ, родом з Північної Осетії. Дніпровський районний суд Києва визнав винним його у незаконному зберіганні боєприпасів (ч.1 ст.263 КК України). Чоловік отримав 3 роки та 6 місяців ув'язнення.

Андрій Яворчук також мав бути переданий у Луганськ. За твердженням українських правоохоронців, він – бойовик батальйону "Сомалі". Сам він заявляв, що працював інструктором та безпосередньо участі у бойових діях проти ЗСУ не брав. 4 липня 2019 року засуджений Голопристанським районним судом Херсонської області до 8 років ув'язнення.

Хто ще лишається у полоні бойовиків

Багато. Взимку представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ), екс-омбудсмен Валерія Лутковська повідомляла, що Україні відомо про більш ніж 300 людей. "Щодо 101 особи у нас є документи, котрі підтверджують незаконне утримання під вартою, а щодо 200 людей у нас є інформація від родичів, але немає документів", – сказала тоді Лутковська.

Але точних даних досі немає. У тому числі і через те, що багатьох Росія та бойовики не визнають полоненими, називаючи усіх ув'язнених українців злочинцями.

Крім того, сотні людей лишаються ув’язненими на території анексованого Криму. За даними голови Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва, лише на анексованому півострові зафіксовано щонайменше 102 політично переслідуваних особи, більше половини з яких – кримські татари. Цих людей останні кілька обмінів так і не включали у списки.

Напередодні останнього обміну родичі українських полонених, яких утримують бойовики "ДНР", записали звернення до президента Володимира Зеленського.

Зокрема, короткі відеозвернення записали матері полонених Станіслава Баранова, Ігоря Мирончука, Юрія Гордійчука, Віталія Чміля, Григорія Сінченка, доньки полонених Олени Федорук та Олени Пех, батько полоненого Євгена Ставцева та дружина полоненого Валерія Матюшенка.

Вони зауважили, що так звана "ДНР" не погоджується віддавати Україні всіх перелічених людей, серед яких є як військові, так і цивільні.