Вперше про проблему засмічення навколоземного простору заговорили в кінці 50-х років. Одразу після запуску перших штучних супутників Землі. Відтоді обсяги космічного брухту зростають в геометричній прогресії.
За даними управління ООН з питань космічного простору, зараз довкола Землі обертається понад 300 тисяч фрагментів сміття. Воно становить потенційну загрозу для супутників, шатлів, та й для подальшого освоєння космосу загалом. Аби запобігти неприємностям, Європейське космічне агентство змушене постійно відслідковувати траєкторію руху понад 9-ти тисяч фрагментів сміття.
Вчені виконують дуже відповідальне завдання. Вони мають вгледіти кожну цятку на моніторі - у 1983 році міліметрова піщинка залишила тріщину на ілюмінаторі шатла і ледь не зірвала весь політ.
Спостереження за супутниками Європейського космічного агентства здійснюється з німецького міста Дармштадт. Тут знаходиться організаційний центр управління польотами. Якщо на орбіті супутника з’являються сторонні об’єкти, вчені змінюють його траєкторію руху.
Втім робота стає дедалі напруженішою. Як ефективно боротися з брухтом, ніхто не знає. Дехто твердить - чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Але ж припиняти польоти в космос - це нонсенс!
Є в цій бочці дьогтю і ложка меду. Фахівці кажуть, те, що сьогодні вважається сміттям, через кількадесят років стане справжнім скарбом для космічних археологів. Така от космічна іронія.